Качановський Володимир Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Качановський Володимир Васильович

КАЧАНО́ВСЬКИЙ Володимир Васильович (01(13). 03. 1853, с. Великий Ліс, нині Брест. обл., Білорусь – 11(24). 04. 1901, м. Ніжин, нині Черніг. обл.) – мовознавець, історик. Закін. Варшав. ун-т (1878). З наук. метою подорожував по слов’ян. землях, Греції, Італії, Пд. Франції. 1882 захистив магістер. дис. «Неизданный дубровницкий поэт А. М. Глегевич. Историко-литературное исследование». Від 1883 – магістр слов’ян. філології Варшав. ун-ту; від 1886 – приват-доц. каф. слов’ян. філології Казан. ун-ту (Росія); від 1888 – проф. Ніжин. істор.-філол. ін-ту. Заснував, редагував і видавав ж. «Вестник славянства» (Казань, 1888–90; Ніжин, 1891–96). Досліджував мову, словесність та історію Сербії, Хорватії, Болгарії, Чорногорії, Росії. Звертався до деяких питань укр. мови та літ-ри, про що свідчать його статті «Малорусский стих об Егории Храбром» (1894), «К вопросу о происхождении украинского наречия», «Две малорусские думы» (обидві – 1895), «“Пам’ятки українсько-руськой мови і літератури”, издаваемые археографической комиссией “Наукового товариства ім. Шевченка”» (1900).

Пр.: Памятники болгарского народного творчества. С.-Петербург, 1882; Об историческом изучении русского языка. Казань, 1887; А. С. Пушкин как воспитатель русского общества. Казань, 1888; История Сербии с половины XIV до конца XV в. К., 1899; Из истории сербской литературы. Нежин, 1900.

Літ.: Сперанский М. Н. Памяти В. В. Качановского // Изв. Истор.-филол. ин-та. Т. 19. Нежин, 1901; Самойленко Г. В. В. В. Качановский: Биобиблиогр. указ. Нежин, 1993.

Г. В. Самойленко

Стаття оновлена: 2012