Качура Олександр Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Качура Олександр Степанович

КАЧУ́РА Олександр Степанович (01. 01. 1935, м. Семенівка Черніг. обл.) – конструктор, фахівець у галузі машинобудування. Канд. тех. н. (1975), проф. (1996). Герой України (2002). Держ. премія УРСР в галузі н. і т. (1984). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (1995). Держ. нагороди СРСР. Закін. Моск. електротех. ін-т зв’язку (1957). Працював 1957–63 на радіотех. з-ді у м. Серпухов Моск. обл.; 1963–84 – на Київ. радіозаводі, де пройшов шлях від нач. лаб. до заст. дир. з вироб-ва та експлуатації. Від 1984 – гол. інж., від 1988 – ген. дир., від 1996 – президент–голова правління, від 2005 – голова спостереж. ради Держ. акц. ХК «Артем» (Київ). Брав участь у впровадженні у вироб-во апаратури стикування косміч. апаратів «Ігла» і «Курс», системи керування ракет 8К63, 8К67, 15А14, 15А18 («Сатана»), ракет. комплексу «Енергія-Буран». Під його кер-вом на підпр-ві «Артем» організовано вироб-во нових видів ракет класу «повітря–повітря» серії Р-27 для озброєння літаків МіГ та Су, а також протитанк. керов. ракет для оснащення вертольотів та літаків; проведено ефективну роботу з конверсії вироб-ва військ. замовлень, розширено випуск цивіл. продукції та товарів нар. вжитку.

Літ.: Мигаль М. Герой України Олександр Качура: «Реформи повинні заохочувати до високоефективної праці» // Черніг. вісн. 2002, 30 трав.

В. І. Сейтов

Стаття оновлена: 2012