Качурін В’ячеслав Тимофійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Качурін В’ячеслав Тимофійович

КАЧУ́РІН В’ячеслав Тимофійович (20. 01. 1942, с. Бик Саратов. обл., РФ) – поет, виконавець у жанрі авторської пісні. Чл. НСПУ (1975). Обл. культурол. премія ім. М. Аркаса (2008), Всеукр. літ. премія ім. М. Ушакова (2009). Закін. Микол. пед. ін-т (1964). Учителював у Миколаєві, працював на китобій. флотилії «Радянська Україна» та пром. базі «Слід». Голова Микол. обл. літ. об’єднання ім. П. Ходченка (1971–2000), Микол. орг-ції НСПУ (від 2000). Твори К. присвяч. морякам, романтиці моря, розкривають духов. світ сучасника. Пише також для дітей: «Там, где полюс недалек» (1978), «Перо альбатроса» (1981), «Учебная тревога» (1984), «Волшебные рейсы» (1987; усі – Київ), «Главный праздник» (О., 1988), «Я буду космонавтом» (Н., 2005). Виконує власні пісні у супроводі гітари.

Тв.: Утверждение. Москва, 1974; Берег волны. О., 1974; Признание. К., 1978; Открытый океан. О., 1979; Берег вселенной. К., 1982; Адрес надежды. О., 1983; Ощущение времени. О., 1986; Дорога за город. О., 1990; Ходовые испытания. Н., 2000; Линия судьбы. Н., 2002; Сегодняшняя молитва. С.-Петербург, 2007; Главный причал. Н., 2007; На грани яви и мечты. Н., 2009.

Літ.: Лущан Н. Запрошення до подорожі // ЛУ. 1983, 10 лют.; Кремінь Д. В’ячеславу Качуріну – 50 // ЛУ. 1992, 2 квіт.; Його ж. Седой бард с гитарой // Юж. правда. 2007, 20 янв.; Маляров А. Величальная коллеге // Веч. Николаев. 2007, 20 янв.

Т. Д. Кремінь

Стаття оновлена: 2012