Кашинський Павло - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кашинський Павло

КАШИ́НСЬКИЙ Павло (25. 09. 1890, Київ – 03. 01. 1980, м. Мюнхен, Німеччина) – журналіст, видавець, педагог. Закін. Ун-т св. Володимира у Києві, де очолював студент. т-во, яке дотримувалося державниц. поглядів і 1916 видавало нелегал. друк. орган «Вільна думка». Був дир. вид-ва «Вернигора», що діяло у Києві (1916–21), Відні (1921–23, епізодично від 1939) та Мюнхені (1946–48) і друкувало підручники, карти, дит. книжки, брошури, листівки. Водночас 1917–18 учителював у Києві та смт Дашів (нині Іллінец. р-н Вінн. обл.), а пізніше у Відні (1942–45) та Мюнхені (1946–53), де займався вивченням питань укр. шкіл. освіти. 1918 емігрував у Австрію, 1925–35 – кер. і ред. вид-ва «Osteuropäischer Pressedienst» у Відні. Від 1946 – у Німеччині, 1948–52 – дир. укр. г-зії при таборі для переміщ. осіб Фельдмохінґ-Шляйсгайм побл. Мюнхена, згодом (до 1962) – дир. укр. гімназій. курсів у Мюнхені. Від 1952 – відп. ред. щоквартальника «Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart» (друк. орган Нім.-укр. т-ва у Мюнхені). Від серед. 1960-х рр. працював зав. б-ки УВУ в Мюнхені. Чл. УЦР у Києві, голова Управи Союзу конструктивно-твор. сил України (Мюнхен), заст. голови Ліги укр. культури (Відень), співголова відновленого Нім.-укр. т-ва (від 1948). Вмістив низку публіцист. статей в укр. емігрант. періодиці: «Основи українського національного козацького світогляду» («Молода Україна», Париж, 1937), «Студентство Києва напередодні революції» («Авангард», Мюнхен, 1967), «Чого вже не міг здійснити полковник Євген Коновалець?» («Українське козацтво», Торонто, 1968) та ін.

Ю. Б. Ковалів

Стаття оновлена: 2012