Кашперівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кашперівка

КА́ШПЕРІВКА – село Тетіївського району Київської області. Знаходиться на р. Роська (притока Росі, бас. Дніпра), за 138 км від Києва та за 7 км від райцентру. Пл. 6,3 км2. Насел. 3689 осіб (2001), переважно українці. Тер. села була заселена з давніх часів, про що свідчать 4 кургани на його околицях. Побл. К. знайдені 3 золоті римські монети 2 ст. та золота бляшка. Вперше згадується в писем. джерелах наприкінці 16 – на поч. 17 ст. як володіння Кошки. Потім К. належала Острозьким, пізніше – А. Вільзі. 1629 тут збирали податки з 77-ми дворів. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького, зокрема у битві під Берестечком. 1664 налічувалося 12 дворів, діяли 3 невеликих млини. 1667 після Андрусів. перемир’я К. залишилася в складі Польщі. У 18 ст. – у власності магнатів Лєдоховських. 1738 було 160 дворів, мешкало 905 осіб. Після 2-го поділу Польщі 1793 – у складі Рос. імперії. Згодом село стало волос. центром Таращан. пов. Київ. губ. У 1-й пол. 1860-х рр. мешкало 1685 осіб (з них 42 поляки та 20 євреїв), працювали цегел., винокур. і цукр. (збудований 1856 на місці гуральні; 1860 виробив 19 125 пудів, 1879 – 52 тис. пудів, 1884 – 103,5 тис. пудів, 1913 – 368 407 пудів цукру; нині ТОВ «Призма-14») з-ди. Тривалий час село належало родині Ташкевичів. Наприкінці 19 ст. К. у них придбав О. Змигродський. Останній заклав невеликий парк (6 га) і збудував садибу з таєм. ходом у мислив. будинок, який знаходився на околиці лісу (донині збереглися парк і садиба). 1907–10 у селі створ. аматор. драм. гурток, у якому починала актор. діяльність уродженка К. нар. арт. УРСР Л. Мацієвська. 1915–17 на цукр. з-ді працював письменник С. Тудор (Олексюк). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1925 налічувалося 1009 дворів і 4125 жит. Кашперівці потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 177 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 17 липня 1941 до 1 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни загинуло 283 жит. Нині у К. – заг.-осв. школа, 2 дитсадки; Будинок культури, б-ка; амбулаторія. Реліг. громади: УПЦ КП, свідків Єгови, християн віри євангельської. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни, пам’ятні знаки жертвам голодомору та воїнам-афганцям. Серед видат. уродженців також – фахівець у галузі генетики та селекції буряків, чл.-кор. Рос. академії с.-г. наук А. Корнієнко, поет О. Єрмолаєв, Герой Рад. Союзу А. Степовий.

І. П. Гончар

Стаття оновлена: 2012