Каштанові ґрунти

КАШТА́НОВІ ҐРУНТИ́ — зональний тип ґрунтів Сухого Степу Присивасько-Причорноморського регіону. ГТКV-IX (гідротермічний коефіцієнт) цього регіону становить 0,45–0,51 при 120–140 мм опадів у холодний період з їхнім засвоє­н­ням 72 %. Сформувалися під полин­но-типчаково-ковиловими степами, пере­важно на лесах, проте невеликі площі трапляються і на алювіальних від­кладах. К. ґ. не утворюють суцільних масивів, а залягають у комплексі з каштановими солонцями. Ознаки солонцюватості морфологічно виражені чітко, проте обмін­ного натрію вони містять не­значну кількість: гумусно-елювіальний горизонт — 0,1–1,0, ілювіальний — 0,1–0,2 мг/екв на 100 г ґрунту. Їм властиве тісне спів­від­ноше­н­ня між обмін­ним кальцієм і магнієм — 2,4–2,8, що свідчить про солонцеву фазу роз­витку. Про неї також свідчать дані диференціації профілю за елювіально-ілювіальним типом від­носно гранулометричного складу, в орних ґрунтах диференціація становить до 11 %. К. ґ. різноманітні за гранулометричним складом: від важкосупіщаних (вміст фізичної глини 16–20 %) до легко­глинистих (56–60 %). Проте пере­важають важкосу­глинкові і глинисті роди (85 %), середньосу­глинкові за­ймають 9 %, інші — 6 %. З цим повʼязують колива­н­ня грубизни гумусованого профілю від 55 до 85 см, вмісту гумусу — від 0,7 до 2,9 %, його запасів — від 70 до 160 т/га. Профіль добре диференціюється на генетичні горизонти: гумусний елюві­йований (Не грубизною 20–30 (35) см), верх­ній пере­хідний (Нрі 10–15 (25) см), нижній пере­хідний (Phi(k) 10–15 (25) см). Глибше знаходиться лес, на глибині 60–100 см — акумуляції карбонатів у ви­гляді білозірки, на глибині 120–160 см — акумуляції солей та гіпсу. Коефіцієнт профільного накопиче­н­ня гумусу каштанового типу ґрунто­утворе­н­ня — 0,030–0,035, під­тип — низькогумусакумулятивний з коефіцієнтом від­носної акумуляції гумусу 0,35–0,45. К. ґ. використовують у сільськогосподарському виробництві. У звʼязку з цим, крім модальних варіантів, значні площі за­ймають зрошувані, вторин­но поверх­нево осолонцьовані, вторин­но поверх­нево осолонцьовані засолені, вторин­но гі­дроморфні, вторин­но поверх­нево оглеєні, плантажовані ґрунти тощо. Мають високий за більшістю показників ресурсний потенціал, їхній мікроагрегатний і структурний склад, а також водно-фізичні властивості модальних видів від­носно сприятливі. Проте роз­ташува­н­ня на найне­сприятливіших за зволоже­н­ням територіях України зумовлює нижчі показники родючості порівняно з іншими ґрунтами акумулятивного ряду. Вони зростають від легких за гранулометричним складом до глинистих.

Завантажити статтю