Кащенко Микола Феофанович

КА́ЩЕНКО Микола Феофанович (25. 04(07. 05). 1855, х. Веселий Олександрів. пов. Катериносл. губ., нині Вільнян. р-ну Запоріз. обл. — 29. 03. 1935, Київ) — зоолог, ембріолог, вчений-селекціонер у галузі рослин­ництва. Брат Адріана, батько Марії Кащенків. Доктор медицини (1884), зоології (1891), професор (1888), академік ВУАН (1919). Навч. у Моск. університеті (1875–76), закін. Харків. університет (1880), де був залиш. для під­готовки до професор. зва­н­ня, працював 1884–86 приват-доцент кафедри порівнял. анатомії; водночас 1881–82 — в ембріол. кабінеті З. Стрельцова та пом. дир. земської повивал. школи. 1886–88 пере­бував у наук. закордон. від­ряджен­ні, під час якого обраний дійс. чл. Між­нар. анатом. товариства. 1888–1912 — у Томському університеті (Росія): екс­траординар., від 1891 — ординар. професор кафедри зоології та порівнял. анатомії, 1893–95 — ректор, 1889–1912 — директор Зоол. музею, якому пере­дав власну колекцію хребетних, зі­брану під час екс­педицій у різні регіони Сибіру. 1895 заснував і очолював Зх.-Сибір. товариство с. господарства, у межах діяльності якого організував серію публіч. лекцій з природо­знавства і с. господарства Томського краю (опубл. за ред. К. під на­звою «На­учные очерки Томского края», Томск, 1898). Від 1912 — професор кафедри зоології Київ. політех. ін­ституту; 1913–35 — засн. і дир. Акліматизаційного саду (згодом його імені; нині у складі Нац. ботан. саду НАНУ), 1919–26 — перший дир. Зоол. музею ВУАН у Києві. Зробив вагомий внесок в організацію УАН, очолював її Фіз.-мат. від­діл. та каф. акліматизації. Брав участь у діяльності т-в природодослідників при С.-Петербур., Томському, Харків., Київ. університетах, Моск. і Київ. т-в дослідників природи та ін. Був чл. Товариства опікува­н­ня початк. освітою у Томську; разом з ін. вченими порушив пита­н­ня про до­звіл жінкам слухати лекції на мед. ф-ті. Наукові дослідже­н­ня з ембріології хребетних тварин, гістології, мікро­скопіч. техніки, теріології, герпетології, акліматизації, селекції й гібридизації рослин. Заклав основи патол. ембріології, мікро­скопіч. ви­вче­н­ня ран­нього патол. онтогенезу людини. Як ембріолог ві­домий також дослідж. формува­н­ня мезенхіми (довів, що вона утворюється не лише із серед. зародк. листка (мезодерма), а й зовн. (ектодерма). Автор праць з фауни Сибіру, зокрема ви­вчав глистну епізоотію риб на Барабин. озерах (1891), фауну хребетних Центр. Алтаю (1898); описав 2 нові роди, 5 видів і низку під­видів ссавців Алтаю і Сибіру, видав «Определитель млекопитающих животных Томского края» // «Известия Томского университета», 1901, кн. 18, що став першим російськомов. ви­значником усіх ссавців певної місцевості. Засн. наук. садівництва в Сибіру. 1902 у Томську створив дослід. акліматизац. сад, 1908 з ініціативи вченого від­новило діяльність Товариство садівництва (засн. 1892). Спростував думку про те, що в суворих природно-клімат. умовах регіону неможливо вирощувати сади, вивів для нього низку гібрид. сортів яблук, ін. плод., а також ягід. дерев і кущів. Використовуючи методи І. Мічуріна, здійснював акліматизацію тех., декор. і пд. плод. рослин. Особливе значе­н­ня мають дослідж. К. із селекції зимо­стійких сортів персика й абрикоса. Інтродукував на Пн. України айву довгасту, хеномелес японський, горобину домашню, кизил справжній, обліпиху крушиноподібну та ін. Значну увагу приділяв ви­вчен­ню лікар. рослин, зокрема культивував валеріану, ревінь та ін. (лише 1916 культивував 161 вид). Автор сортів яблук Багрянка Кащенка, Сибірське білоплямисте, Сибірська зоря, Сибірське золото, Бугристе наливне, троянди — Маргарита Кащенка, кукурудзи — Іммер Томський, персика — Серпневий Кащенка, дині — Доктор Дочевський. Ви­пробував низку цін­них для зеленого будівництва порід, уперше завіз багряник звичайний, мигдаль степовий, птеро­стіракс косматий тощо. Посмертно ви­дано книгу К. «Сибирское садоводство» (Москва, 1963).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю