КАЯ́ Ісак Самуїлович (18. 10. 1887, м. Феодосія, нині АР Крим — 30. 03. 1956, Одеса) — педагог, історик, мово­знавець. Закін. Карасубазар. талмуд-тору (нині м. Білогірськ АР Крим), учител. семінарію у м. Вільно (нині Вільнюс, 1910; став першим кримчаком, що здобув вищу освіту), Таврій. університет (Сімферополь), Сімферопол. пед. ін­ститут. У м. Карасубазар організував і очолив першу школу для дітей кримчаків (1910–21), створив курси для ліквідації не­грамотності серед дорослого насел. міста. Учителював у Сімферополі та Одесі. 1913 взяв активну участь у роботі 1-го зʼ­їзду кримчаків і проведен­ні 1-го пере­пису кримчац. населе­н­ня. Наукові дослідже­н­ня: історія, етно­графія та фольклор кримчаків. Автор першої кримчац. абетки («Qrьmcaq вalalarь icyn ana tilinde alefbet ve oqu kitaвь. Qrьm hukimet neşrijatь», 1928) та під­ручника для початк. класів кримчац. шкіл («Qrьmcaq mekteвleriniŋ ekinçi sьnьfьna maxsus oquv kitaвь. Qrьm delvet neşrijatь», 1930; обидва — Сімферополь).