Квантова медицина

КВА́НТОВА МЕДИЦИ́НА — напрям медицини, лікувальні технології якого ґрунтуються на ро­зумін­ні живого організму з позицій квантової фізики живого і, по­єд­нуючи вихідні положе­н­ня квантової електродинаміки й теорії самоорганізації, роз­глядають живе як четвертий (після ядерного, атомного та молекулярного) рівень квантової організації природи. Екс­перим. перед­умови формува­н­ня К. м. в Україні: роз­робле­н­ня генераторів електромагніт. хвиль у міліметровому діапазоні довжин хвиль (кін. 1960-х рр.; І. Залюбовський та ін.); встановле­н­ня залежності жит­тєдіяльності живого від частоти та потужності електромагніт. ви­промінюва­н­ня міліметрового діапазону (Н. Залюбовська); випадкове виявле­н­ня можливості терапії виразки шлунка під час лікува­н­ня органа зору генератором міліметрового ви­промінюва­н­ня (1980; І. Черкасов і С. Недзвецький); від­кри­т­тя терапевт. ефекту дії на певні біо­логічно активні точки електромагніт. ви­промінюва­н­ня міліметрового діапазону при надмалій інтенсивності впливу, який дають окремі кванти ~10^-21 Вт/Гц·см² (1982; Є. Андреєв, М. Білий, С. Сітько). Теор. під­ґрунтя К. м., а саме фізику живого, започаткував 1989 С. Сітько. Він виявив, що квант.-мех. принципи тотожності та дис­кретності можуть бути за­стосовані до живих організмів за умови існува­н­ня само­узгодженого потенціалу структур, які утворюють ціліс. обʼєкт і мають тотожні спектрал. характеристики. Перед­умови для виникне­н­ня такого потенціалу в живому організмі ви­значили П. Мітчелл (1968 зʼясував, що більшу частину енергії метаболізму клітини витрачають на створе­н­ня і під­трима­н­ня на плазматич. мем­бранах напруженості поля в 10⁵ В/см) та Г. Фрьоліх (1986 довів, що власні колива­н­ня плазматич. мем­бран клітин знаходяться в діапазоні (10¹⁰–10¹¹)Гц). Само­узгоджені потенціали живих обʼєктів, які забезпечують квант.-мех. сценарій життя, реалізуються від­повід­но до геному як власні когерентні поля в міліметровому діапазоні довжин хвиль. Такі поля — електромагнітні макети живого — завдяки силі когерентності над­звичайно стійкі, що дає змогу по­стійно контролювати, здійснювати та коректувати ретранс­ляцію геному на організм стандарт. механізмами біо­хім. спадковості. Хвороби, котрі організм сам не може подолати, виникають лише внаслідок деформації само­узгодженого потенціалу, який ретранс­лює геном, тобто шляхом виникне­н­ня мета­стабіл. станів. Ліквідація цих станів здійснюється окремими квантами з викори­ста­н­ням при­йомів ядер., атом. та молекуляр. спектро­скопії і забезпечується технологіями К. м.

Найві­домішою є школа К. м. С. Сітька. Від 1986 методами К. м. під його керівництвом успішно проліковано понад 1,5 млн хворих на невиліковні з по­гляду стандарт. медицини захворюва­н­ня. В Донецьку з ініціативи і під керівництвом M. Казакова за під­тримки С. Сітька 1995 створ. шпиталь Сітько-МРТ, де про­йшли успішне лікува­н­ня понад 20 тис. пацієнтів і який 2005 ви­знано кращим закладом з на­да­н­ня мед. послуг насел. України. Впровадже­н­ня К. м. роз­почав ще за рад. часів Тимчас. наук. колектив «Від­гук» (згодом Н.-д. центр квант. медицини «Від­гук», нині не існує), філії якого працювали на тер. всього СРСР. Окремі з них у РФ продовжують роботу і нині. Фахову освіту з К. м. профес. лікарі отримують шляхом під­вище­н­ня кваліфікації. У світі існує декілька центрів К. м. (Бельгія, Арґентина, США). У Белґраді при АМН функціонує школа з під­готовки лікарів К. м. Гол. вид., присвяч. пита­н­ням К. м., — часопис «Фізика живого».

Завантажити статтю