КОЦО́ВСЬКИЙ Микола Дмитрович (1853 – 13. 10. 1910, С.-Пе­тербург) – гір­ничий інженер. З походження мол­даванин. Закін. Кишинів. г-зію (1872) та С.-Пе­тербур. гірн. (1879), де від 1885 після захисту дис. «Луньевскія каменноуголь­ныя мѣсторожденія» й працював: від 1896 – проф. У 1-й пол. 1880-х рр. практикував на Уралі. Осн. наук. інтереси присвяч. питанням техніки безпеки у рудниках. Розробляв способи боротьби з рудник. вибухами. 1890 разом із М. Курнаковим уперше провів дослідж. кам’яно­вугіл. шахт Донбасу для встановлення ступ. їх шкідливості від­носно рудник. газу та пилу. Вже тоді вони виявили надмірне виділення газу з вугіл. пластів по тріщинах. 1898, 1901 та 1905 був чл. спец. комісій з вивчення руд­ник. атмосфери на шахтах Донбасу. Серед праць – «Марганцо­выя изслѣдованія въ Екатеринославской губерніи и Закавка­зьѣ», «Способы разработки мощ­ныхъ пластовъ въ Домбровѣ», «Каменноугольныя мѣсторожде­­нія въ Закавказьѣ», «Положеніе учебнаго горнаго дѣла въ Западной Европѣ», «О несчастныхъ случаяхъ на рудникахъ въ Россіи», «Особенные способы рудни­чныхъ обогащеній и добычи по­лез­ныхъ ископаемыхъ въ Запад­ной Евро­пѣ». Спільно з проф. Г. Ро­манов­ським підготував «Курсъ горнаго искусства».

Літ.: Николай Дмитріевичъ Коцовскій // ГорЖ. 1911. Т. 1.

А. І. Шушківський