Кварцит — Енциклопедія Сучасної України

Кварцит

КВАРЦИ́Т – метаморфічна гірська порода, основним мінералом якої є кварц (70–100 %). Утворюється з кварц. пісків і пісковиків під дією регіон. метаморфізму. Густина бл. 2,7 г/см3, твердість 7, міцність на стискання 100–450 МПа. Має високі вогнетривкість (до 1770 °С) та кислотостійкість. Текстура масивна, сланцювата, плямиста, структура зерниста. Колір білий, різних відтінків червоного (від рожевого до темно-вишневого), жовтуватий, блакитнуватий, зеленкуватий. За складом гол. домішок виділяють К. польовошпат., слюдисті, гранат., силіманіт., роговообманкові та ін. К. найбільш поширені у метаморфіч. товщах протерозою, де залягають у формі пласт. тіл великої протяжності. Як корисну копалину К. використовують у металургії (флюс. сировина, вироб-во вогнетривів), буд-ві (бутовий камінь, щебінь, буд.-оздоблюв. матеріали), водоочищенні (пром. та побут. фільтри), а також у декор.-ужитк. мист-ві. Окремо виділяють залізисті кварцити, які при вмісті заліза понад 25 % розглядають як залізорудну сировину (див. Джеспіліт). Вторинні К. – продукти низькотемператур. метасоматозу кислих і серед. ефузив. (рідше кислих інтрузив.) порід та їх туфів. З ними пов’язані родовища алуніту, пірофіліту, золота, молібдену, поліметалів тощо. В Україні К. зустрічаються в межах УЩ (найвідоміше – Овруцьке родовище кварцитів) і у Кривбасі.

Літ.: Семенченко Ю. В., Агафонова Т. Н., Солонинко И. С. и др. Цветные камни Украины. К., 1974; Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини України. Т. 2. К.; Л., 2006.

Статтю оновлено: 2012
Цитувати статтю
В. М. Палій . Кварцит // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11552 (дата звернення: 07.03.2021).