Кварцит

КВАРЦИ́Т — метаморфічна гірська порода, основним мінералом якої є кварц (70–100 %). Утворюється з кварц. пісків і пісковиків під дією регіон. метаморфізму. Густина бл. 2,7 г/см³, твердість 7, міцність на стиска­н­ня 100–450 МПа. Має високі вогнетривкість (до 1770 °С) та кислото­стійкість. Текс­тура масивна, сланцювата, плямиста, структура зерниста. Колір білий, різних від­тінків червоного (від рожевого до темно-вишневого), жовтуватий, блакитнуватий, зеленкуватий. За складом гол. домішок виділяють К. польовошпат., слюдисті, гранат., силіманіт., роговооб­манкові та ін. К. найбільш поширені у метаморфіч. товщах протерозою, де залягають у формі пласт. тіл великої протяжності. Як корисну копалину К. використовують у металургії (флюс. сировина, виробництво вогнетривів), буд-ві (бутовий камінь, щебінь, буд.-оздоблюв. матеріали), водо­очищен­ні (пром. та побут. фільтри), а також у декор.-ужитк. мистецтві. Окремо виділяють залізисті кварцити, які при вмісті заліза понад 25 % роз­глядають як залізорудну сировину (див. Джеспіліт). Вторин­ні К. — продукти низькотемператур. метасоматозу кислих і серед. ефузив. (рідше кислих інтрузив.) порід та їх туфів. З ними повʼязані родовища алуніту, пірофіліту, золота, молібдену, поліметалів тощо. В Україні К. зу­стрічаються в межах УЩ (найві­доміше — Овруцьке родовище кварцитів) і у Кривбасі.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю