Квасилів
КВАСИ́ЛІВ — селище міського типу Рівненського району Рівненської області. Знаходиться на р. Устя (притока Горині, бас. Прип’яті), за 5 км від рай. і обл. центру. Площа 1,6 км2. Насел. 7478 осіб (2001, складає 105,7 % до 1989): українців — 92 %, росіян — 2 %, білорусів — 1 %, чехів та словаків — 0,5 %. Залізнична станція. Уперше згадується у писем. джерелах 1445. З давніх часів тут вирощували хміль для виробництва квасу — звідси й назва. За ін. даними, вона вказує на гниле місце, болото, у якому насел. «квасилося», занурюючись у трясовину. Після Люблін. унії 1569 — у межах кордонів Польщі. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 2-го поділу Польщі 1793 К. відійшов до Рос. імперії. 1870 за запрошенням рос. царя Олександра ІІ сюди переселилися чеські колоністи. Згодом К. умовно навіть ділився на 2 частини: укр. і чеський. Поступово виокремилася й значна євр. громада. На поч. 1870-х рр. у К. відкрито двокласну школу; типографію, у якій друкували г. «Глас Волыни». 1883 Я. Сваровський реконструював власну мех. майстерню та прибудував до неї ливар. цех. До поч. 20 ст. на їх базі виникло потужне підприємство з виготовлення молотарок, соломорізок, пресів для маслобоєнь і фрукт. вин, компресорів, ремонту двигунів, парових машин, верстатів (нині ВАТ «Рівнесільмаш»). 1881 побудовано пивзавод, 1882 — млин (згодом після пожежі — ф-ка з виробництва канатів, шпагату), 1883 — ковал. майстерню (від 1892 — ливар. завод). 1908 створ. Волин. хмеляр. товариство, членами якого стали й квасилівчани. На зламі 19–20 ст. вирощування та збут хмелю для місц. насел. стало одним із найпоширеніших видів занять. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1920 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від червня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1978 — смт. 1979 у К. мешкало бл. 3,6 тис., 1999 — 8 тис. осіб. Нині тут також працюють ВАТ «Квасилів. завод комунал. устаткування», ЗАТ «Західпиво», спіл. укр.-голланд. підприємство «Роланд-Україна» (виготовлення тентів), Квасилів. завод сучас. буд. матеріалів, приватне підприємство «Сучасні віконні системи», фасувал. цех ТОВ «Агрохіммаркет», вироб. база ТОВ «Ізол». У К. — заг.-осв. школа-ліцей, профес. ліцей, дитсадок; б-ка, Будинок культури, муз. школа, спорт.-підлітк. клуб «Сокіл»; лікар. амбулаторія. Функціонують чол. вокал. ансамбль «Оксамит» і жін. вокал. ансамбль «Молодички». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, євангел. християн-п’ятидесятників, 2 — євангел. християн-баптистів. Пам’ятка архітектури — церква св. апостолів Петра і Павла (19 ст.). Збереглося старе євр. кладовище. Серед видат. уродженців — диригент, хормейстер, засл. діяч мистецтв України О. Тарасенко, актриса, засл. арт. України А. Черуха.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
