Квебек (Le Québec) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Квебек (Le Québec)

КВЕБЕ́К (Le Québec) – провінція на Сході Канади. Пл. 1,54 млн км2. Насел. понад 8 млн осіб (2012), переважають франкоканадці (80 %). Насел. розміщене нерівномірно – переважно побл. кордону із США та вздовж р. Св. Лаврентія. Міське насел. складає бл. 80 %. Адм. центр – Квебек. Гол. фінанс.-торг., управлін., транспорт., наук. і культур. центр – Монреаль. Мор. порти: Монреаль, Квебек, Сет-Іль; аеропорт – Монреаль. У давнину тер. сучас. К. була заселена племенами індіанців та ескімосів (нині складають бл. 2 % насел.). Саме з К. французи розпочали колонізацію Канади. Рухаючись зі Сх., вони закріпилися уздовж р. Св. Лаврентія і 1608 утворили колонію Нова Франція. У результаті англо-франц. протистояння від 1763 – колонія Великої Британії із сучас. назвою. 1791 розділена на 2 колонії – франкомовну Нижню Канаду й англомовну Верхню Канаду. 1841 колонії об’єднано у провінцію Канада. Зі створенням британ. домініону Канада 1867 провінція Канада розділена на 2 провінції – К. і Онтаріо. У сучас. межах – від 1912. У К. доволі сильні позиції займають сепаратист. рухи, які виступають за відокремлення провінції від Канади і створення незалеж. держави. Займає більшу частину п-ова Лабрадор, а також на Пд. – пн. частину Аппалац. гір. Клімат у більшій частині провінції помірний, на Пн. – субарктич. Середні т-ри січня на Пн. –24 °С, на Пд. – –10 °С, липня, відповідно, – +11 °С і +21 °С. Найбільші річки: Св. Лаврентія, Ґранд-Бален, Ля-Ґранд-Рів’єр. Є багато озер. На Пн. – тундра, у центр. і пд. частинах – ліс. зона. У зоні тундри мохи та лишайники утворюють суціл. покрив, у якому зростають різноманітні трави і чагарники. У зоні тайги, яка займає більшу частину п-ова Лабрадор, ростуть хвойні ліси з чорної та білої ялини, смереки, сосни і модрини. Тварин. світ цих зон багатий і різноманітний. На крайній Пн. та на узбережжі Гудзонової затоки водяться песці, тюлені, білі ведмеді, пн. олені, вівцебики, горностаї. Особливо багатий видовий склад у тайзі: ведмеді чорний і гризлі, лосі, олені-вапіті, бобри, єноти, ондатри. Є вовки, рисі, лисиці, зайці. Створ. низку нац. парків. Корисні копалини: нафта, природ. газ, вугілля, торф, руди урану, заліза, нікелю, міді, цинку, титану, свинцю, золота, срібла, лабрадорит, калійні солі. К. – 2-а за рівнем екон. розвитку провінція Канади. Посідає 1-е м. у країні за вироб-вом електроенергії і виплавкою алюмінію. Більшу частину електроенергії дають ГЕС. Одна з провід. галузей – гірн.-добувна. Видобувають залізну руду, мідь, поліметалічні руди, золото, срібло, нікель, азбест. Розвинені целюлозно-паперова, текстил., швейна, хутряна, шкіряно-взуттєва, харч. пром-сть, переробка нафти, машинобудування. Активно розробляють ліс. ресурси. С. госп-во відзначається високою товарністю, багатогалузевістю і значною тех. оснащеністю. На Пд. провінції, крім пшениці, вирощують овес, ячмінь, льон, картоплю, овочі, фрукти та ін. Частка тваринництва становить бл. 60 % (переважно м’ясне і молочне тваринництво, птахівництво). Розвинене рибальство.

1951 у К. проживало 12,9 тис. українців, 1981 – 14,6 тис., 1991 – 23,8 тис. Найбільша кількість українців – у Монреалі (оселялися від 1902; у 1951 – 11,2 тис., 1961 – 16 тис., 1991 – 19,9 тис.). За переписом насел. 2006, укр. походження вказали 31 955 осіб, зокрема у Монреалі – 26 150. У К. – 6 катол. і 3 православні укр. парафії. Серед визнач. українців – художник Р. Логуш, композитори І.-Б. Весоловський, Ю. Фіала, естрадна співачка Л. Ковальчук.

Літ.: P. A. Linteau, R. Durocher, J.-C. Robert. Histoire du Québec contemporain. Vol. 1–2. Québec, 1994; Олійник Я. Б., Шищенко П. Г., Степаненко А. В., Масляк П. О. Географія: Україна і світ. К., 2007.

П. О. Масляк

Стаття оновлена: 2012