Квітки - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Квітки

КВІ́ТКИ – село Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Знаходиться за 60 км віл обл. центру, за 12 км від райцентру та за 15 км від залізнич. ст. Корсунь. Пл. 7,95 км2. Насел. 1332 особи (2001), переважно українці. На тер. села виявлено поселення черняхів. культури. Засн. у 17 ст. За легендою, назва походить від прізвиська козака Квітки, який отримав важке поранення у одному з боїв з поляками під час Визв. війни під проводом Б. Хмельницького та через неможливість виконання більше військ. повинностей осів на місці ниніш. села. До 1712 К. входили до Корсун. полку. При люстрації Корсун. староства 1765 значились як м-ко (у писем. джерелах 1789 вже згадуються як село). Жит. брали участь у повстанні С. Палія, гайдамац. русі. За переказами (уперше записані у кн. Л. Похилевича «Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи», К., 1864), побл. села приблизно до 2-ї пол. 17 ст. (періоду Руїни) існував монастир. Після 2-го поділу Польщі 1793 К. відійшли до Рос. імперії. 1796–1846 – у складі Богуслав., від 1846 – Канів. пов. Київ. губ. На поч. 1860-х рр. у К. мешкало бл. 2,8 тис. осіб. Наприкінці 19 ст. тут налічувалося 611 дворів, проживало бл. 3,1 тис. осіб, функціонувала школа. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Для підтримки повстання під кер-вом С. Петлюри проти гетьмана П. Скоропадського тут створ. загін з 386-ти осіб. Згодом село перебувало у складі Медвин. респ. (проіснувала бл. 1 місяця, розгромлена у вересні 1919 будьонівцями; нині смт Богуслав. р-ну Київ. обл.). Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали під час голодомору 1932–33 (померло 550 осіб). Від 1932 – у межах Київ., від 1954 – Черкас. обл. Від липня 1941 до лютого 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нині у К. працюють олійня, цегел. з-д, комплекс з вирощування курей. У селі – навч.-вихов. комплекс; Будинок культури, Стеценка К. Меморіальний музей (у будинку колиш. земської школи, в якій навч. композитор); лікар. амбулаторія. Діє церква святителя Миколая та ікони Божої Матері Троєручниці. Встановлено погруддя К. Стеценка, обеліск Слави та мемор. споруду «Армія і народ – єдині». Серед видат. уродженців – композитор К. Стеценко, лікар-хірург М. Федоренко, поет І. Семиволос.

В. М. Шпунтенко

Стаття оновлена: 2012