Квятковський Людвік - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Квятковський Людвік

КВЯТКО́ВСЬКИЙ Людвік (Kwiatkowski Ludwik; 13. 07. 1880, Краків – 16. 02. 1953, там само) – польський живописець і педагог. Навч. у Краків. АМ (1903–06; викл. Л. Вичулковський, Я.-Ґ. Станіславський). Працював у Бродах на Львівщині, 1911–22 – у Львові, від 1923 – у Кракові. Викладав у Львів. вільній АМ (1912–23). Брав участь у худож. виставках від 1909. Персон. – у Львові (1917, 1922). У пейзажах звертався до імпресіонізму; в числен. портретах, виконаних у техніці пастелі, використовував прийоми сецесії, прагнучи передати емоц. стан моделі. Його твори характеризуються лірич. настроєм і продуманою гамою кольорів. Виконував проекти вітражів. Понад 100 полотен подарував 1922 і 1928 Львів. галереї мист-в.

Тв.: «Собор Сан-Марко у Венеції» (1908), «Батьки» (1909), «Автопортрет» (1909; 1914; 1917), «Дружина Гелена», «Стара башта у Стратині» (обидва – 1911), «Брюнетка» (1913), «Мати художника» (1914), «Брат», «Старий будинок» (обидва – 1915), «Березова дорога» (1917), «Дружина художника» (1920), «Лікар Т. Островський» (1921), «Брат художника, історик мистецтва Ю. Квятковський», «Мистецтвознавець Я. Антоневич-Болоз» (обидва – 1922), «Сільський краєвид» (1945).

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2012