Кедров Михайло Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кедров Михайло Олександрович

КЕ́ДРОВ Михайло Олександрович (01(13). 09. 1878 – 29. 10. 1945, Париж) – військовик. Віце-адмірал (1920). Закін. Мор. корпус (1899), Михайлів. артилер. академію (1907). Учасник рос.-япон. 1904–05 і 1-ї світ. воєн. Від 1909 командував кораблями на Балт. флоті; 1916–17 – нач. мінної дивізії Балт. моря і командувач мор. силами Ризької затоки; після Лютн. революції 1917 – пом. мор. міністра Тимчас. уряду та нач. Мор. генштабу; від червня того ж року – на військ.-дипломат. роботі у Лондоні й Парижі. 1918 верхов. правителем Росії адміралом О. Колчаком признач. нач. транспорту для забезпечення білих армій і мор. експертом рос. уповноваженого при союзниках у Парижі; у жовтні 1920 головнокомандувачем ЗС ПД Росії генералом П. Врангелем – командувачем Чорномор. флоту. Під його кер-вом проведено успішну евакуацію білих армій і знач. кількості цивіл. біженців із Криму до Туреччини. У листопаді–грудні 1920 – командувач рос. ескадри, що за згодою уряду Франції базувалася у франц. військ.-мор. базі Бізерта (Туніс). На еміграції мешкав у Франції. Від 1929 – голова Військ.-мор. союзу, від 1930 – 2-й заст. голови Рос. заг.-військ. союзу. 1937 відійшов від політ. діяльності. 1945 привітав військ. успіхи рад. армії, однак рад. громадянства не прийняв.

С. О. Єфим

Стаття оновлена: 2012