>
КЕЖУ́Н Броніслав Адольфович (Кежун Бронислав Адольфович; 26. 08(08. 09). 1914, Петроград, нині С.-Петербург – 23. 04. 1984, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський письменник, перекладач. Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Навч. у Робітн. літ. ун-ті (Ленінград, 1934–36). Працював пом. паровоз. машиніста, військкором. Дебютував 1930 віршами у ж. «Пионер» та г. «Пионерская правда». Осн. теми – рідне місто, братерство народів, спогади про війну і блокаду. Автор зб. «Родина» (Москва, 1935), «Дороги в мир» (1939), «Песня о доме: Стихи: 1944–1946» (1947), «Зигзаги вдоль бумаги: Пародии. Фельетоны. Эпиграммы (1957), «Балтийские зори: стихи и песни» (1959), «Лирика и сатира» (1960; усі – Ленінград), «Заветные огни» (1962), «Доброе солнце» (1964; обидві – Москва; Ленінград), «Пути-дороги дальние» (Москва, 1970), «Знаки на бересте» (1970), «Поэты и портреты» (1974), «Дыхание земли: Стихи и поэмы» (1977), «Письма к друзьям», «Вечный огонь» (обидві – 1984; усі – Ленінград). Чл. ради з укр. літ-ри СП СРСР. Перекладач і пропагандист літ-р народів СРСР, слов’ян. країн. Ред. і упорядник поет. збірок, антологій. Багато віршів присвятив укр. письменникам, зокрема «Дорога к Тарасу», «Андрею Малышко» (обидва – 1970), «Два чувства» (П. Тичині), «Воспоминание» (В. Сосюрі; обидва – 1984). Переклав деякі вірші І. Франка, М. Рильського, А. Малишка, М. Нагнибіди, П. Воронька, І. Неходи, І. Виргана, Л. Забашти. Рецензував і редагував видані рос. мовою збірки А. Малишка, П. Воронька, І. Неходи, І. Виргана та ін. Окремі вірші К. переклали К. Дрок, А. Таран.
Л. Г. Рева
Покликання на статтю
Л. Г. Рева
. Кежун Броніслав Адольфович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11678 (дата звернення: 12.04.2021)