Кежун Броніслав Адольфович

КЕЖУ́Н Броніслав Адольфович (Кежун Бронислав Адольфович; 26. 08(08. 09). 1914, Петроград, нині С.-Петербург – 23. 04. 1984, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський письменник, перекладач. Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Навч. у Робітн. літ. ун-ті (Ленінград, 1934–36). Працював пом. паровоз. машиніста, військкором. Дебютував 1930 віршами у ж. «Пионер» та г. «Пионерская правда». Осн. теми – рідне місто, братерство народів, спогади про війну і блокаду. Автор зб. «Родина» (Москва, 1935), «Дороги в мир» (1939), «Песня о доме: Стихи: 1944–1946» (1947), «Зигзаги вдоль бумаги: Пародии. Фельетоны. Эпиграммы (1957), «Балтийские зори: стихи и песни» (1959), «Лирика и сатира» (1960; усі – Ленінград), «Заветные огни» (1962), «Доброе солнце» (1964; обидві – Москва; Ленінград), «Пути-дороги дальние» (Москва, 1970), «Знаки на бересте» (1970), «Поэты и портреты» (1974), «Дыхание земли: Стихи и поэмы» (1977), «Письма к друзьям», «Вечный огонь» (обидві – 1984; усі – Ленінград). Чл. ради з укр. літ-ри СП СРСР. Перекладач і пропагандист літ-р народів СРСР, слов’ян. країн. Ред. і упорядник поет. збірок, антологій. Багато віршів присвятив укр. письменникам, зокрема «Дорога к Тарасу», «Андрею Малышко» (обидва – 1970), «Два чувства» (П. Тичині), «Воспоминание» (В. Сосюрі; обидва – 1984). Переклав деякі вірші І. Франка, М. Рильського, А. Малишка, М. Нагнибіди, П. Воронька, І. Неходи, І. Виргана, Л. Забашти. Рецензував і редагував видані рос. мовою збірки А. Малишка, П. Воронька, І. Неходи, І. Виргана та ін. Окремі вірші К. переклали К. Дрок, А. Таран.

Л. Г. Рева