Келар Степан Пилипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Келар Степан Пилипович

КЕЛА́Р Степан Пилипович (06. 10. 1939, с. Марамонівка Тирнов., нині Дрокієв. р-ну, Молдова) – поет, перекладач, літературознавець. Чл. НСПУ (1998). Закін. Київ. ун-т (1973). Працював у колгоспі, на буд-ві, у системі зв’язку; журналістом (1962–82, з перервами); ред. рос.-молд. г. «Издательские новинки» та у Держкомвидаві (1980–81); Держкомприроди (1982–83; обидва – Київ). Друкується від 1956. Пише укр., рос. і молд. мовами у лірич. та сатир.-гуморист. жанрах для дорослих і дітей. Автор зб. поезій «Філософія буття» (К., 1998). Перекладає з білорус., болгар., ґаґауз., молд., польс., румун., сербохорват., турец. та циган. мов. Переклади К. увійшли до зб. «Голоси Молдавії» (1977), «Веселий ярмарок» (1987), «Між Дністром і Прутом» (1989) і «Стежками премудрих казок» (1998), 3-том. антології різномов. поезії України «На нашій, на своїй землі» (1995–96; усі – Київ), «Синя квітка» (Кишинів, 2001). У перекладах К. окремими книгами видано твори: із циган. мови – «Тікушор» А. Шалар (1974), «Чарівний дзвіночок», «Оглан і Марі-киз» (обидві – 1990), «Жарти Балакіра» (1992), «Із хвиль часів» М. Емінеску, «Вибране» Г. Асакі, «Циганське сонце» М. Козимиренка (усі – 2000), поему «Оповідь про білого лелеку» Б. Маріана з передмовою Б. Олійника (2011); із ґаґауз. – зб. казок «Дочка сонця та її невмируще кохання» (2003; усі – Київ). Автор статей, есе, дослідж. про життя і творчість молд. і румун. (О. Хиждеу, Г. Асакі, М. Емінеску, Б. Делавранчі, О. Матєєвича, П. Задніпру, Т. Ненчева, Н. Костенка), ґаґауз. (М. Кьосі, Н. Бабогло, С. Курогло), циган. (О. Германо, М. Панкова, І. Ром-Лебедєва, М. Саткевича, Р. Джуріча, Б. Папуші, Л. Мануша, К. Рудевича, Р. Деметера) письменників; а також із питань мови, фольклору, культури, освіти. Упорядник і автор передмов до вибраних творів Т. Шевченка циган. мовою «Думы мирэ…» («Думи мої…», 1996) та поеми «Рома» («Цигани») О. Пушкіна чотирма мовами (1999; обидві – Київ). В укр. селах Молдови зібрав і опрацював значну кількість укр. нар. пісень, казок, прислів’їв та приказок, склав діалектно-етногр. словник на основі лексич. матеріалу рідного села, ґаґауз.-укр. шкіл. словник. Окремі твори К. перекладено литов., молд., ґаґауз., болгар., їдиш, циган. мовами.

Літ.: Помул веций меле // Литературэ ши арта. 1987, 26 листоп.; Голубченко Л. Краса і диво // Злагода. 1995, 2 лют.; Луговик М. «Кобзар» – циганською мовою // Дзвін. 1997. № 5–6; Рогозинський В. В. Коштовний доробок українського перекладача // Відродження. 1999. № 1.

Б. Г. Шлапак

Стаття оновлена: 2012