Келлер Федір Артурович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Келлер Федір Артурович

КЕ́ЛЛЕР Федір Артурович (12. 10. 1857, м. Курськ, Росія – 21. 12. 1918, Київ) – військовик. Генерал від кавалерії (1917). Навч. у підготов. пансіоні Микол. кавалерій. уч-ща, 1878 склав офіцер. іспит при Твер. кавалерій. юнкер. уч-щі (Росія). Учасник рос.-турец. війни 1877–78. Служив у драгун. полках, зокрема 24-му Лубен. (1894–1901) і 11-му Харків. (1903–04); командував Крим. дивізіоном, сформов. із мусульман Таврій. губ. для несення почес. охорон. служби у літній резиденції рос. імператора Миколи ІІ – Лівадій. палаці побл. м. Ялта (нині АР Крим); лейб-гвардії Драгун. полком. 1905 – в. о. Каліш. генерал-губернатора. Під час 1-ї світ. війни – нач. 10-ї кінної дивізії, ком-р 3-го кінного корпусу. Відзначився у ході Галиц. битви 1914 і боїв на Буковині. Після Лютн. революції 1917 відмовився складати присягу Тимчас. уряду, за що звільнений з армії за звинуваченням у монархізмі. Мешкав у Харкові та Києві. 5–13 листопада 1918 – головнокомандувач військами Української Держави. Напередодні вступу до Києва загонів С. Петлюри намагався організувати оборону міста, однак через неможливість чинити опір розпустив озброєні загони. Розстріляний козаками Чорномор. дивізії Армії УНР.

Літ.: Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. К.; Філадельфія, 1995; Ганина Н., Фомин С., Гагкуев Р., Балмасов С. Граф Келлер. Москва, 2007; Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.

М. Р. Литвин, К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2012