КЕЛ­ЛІ́Й Микола (28. 12. 1885, с. Корункова, нині округ Стропків, Словач­чина — 04. 07. 1961, м. Пряшів, нині Словач­чина) — церковний та культурно-освітній діяч, пере­кладач. Закін. катол. гімназію (1904) та греко-катол. єпис­коп. ліцей (1908) у Пряшеві. Служив парохом у с. Вальків (нині не існує, 1908–14), Микулашова (нині округ Бардіїв, 1914–21), Крайня Бистра (1921–23), Цернина (1923–46; обидва — нині округ Свидник), Ряшів (нині округ Бардіїв, 1946–54; усі — Словач­чина). Писав духовні вірші, пере­кладав з угор. (Ш. Петефі) та чес. літ-р. Брав участь в організації товариства «Просвіта» у Пряшеві (1930), матеріально допомагав І. Невицькій видавати г. «Слово народа» (1931). Заснував культ.-осв. гурток «Маковиця» (1929), який ставив пʼєси «Без­талан­на» І. Карпенка-Карого, «Ой, не ходи, Грицю, та на вечорниці» М. Старицького; ви­ступав із ними у м. Свидник та в окрузі. Очолював Оломоуцько-Брнен. єпархію Чехословац. Православ. Церкви (1954–59), в. о. митрополита Празького та всієї Чехословач­чини.