Коцюбинська Ірина Михайлівна | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коцюбинська Ірина Михайлівна

КОЦЮБИ́НСЬКА Ірина Михайлівна (30. 06(12. 07). 1899, Чернігів – 08. 09. 1977, там само) – літературознавець. Доч­­ка Михайла, сестра Юрія та Ро­­мана, мати Флоріана Коцюбин­­ських. Канд. філол. н. (1965). Чл. СПУ (1968). Засл. працівник куль­­тури Украї­­ни (1969). Закін. Черніг. жін. г-зію (1917), Київ. юрид. школу (1941) та Моск. юрид. ін-т (1949). Працювала ст. консультантом в упр. Мін-ва юстиції (Москва, 1944–49) та суд­­дею Печер. р-ну (Київ, 1949–53). Дир. Будинку літераторів СПУ (Київ, 1955–56) і Черніг. літ.-ме­­мор. музею М. Коцюбинського (1956–77). Друкувала­­ся від 1956. Авторка кн. «Спогади і розповіді про М. М. Коцюбинського» (К., 1965), «Михаил Коцюбинский» (Москва, 1969); а також статей, спогадів про свою сім’ю, наук. розвідок, присвяч. творчості бать­­ка, Т. Шевченка, П. Тичини, І. Франка, С. Руданського, В. При­­макова.

Статтю оновлено: 2014