Кельменецький район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кельменецький район

КЕ́ЛЬМЕНЕЦЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-східній частині Чернівецької області. Межує на Пд. з Бричан. р-ном Респ. Молдова (протяжність держ. кордону 72 км), на Пн. по Дністру – з Кам’янець-Поділ. р-ном Хмельн. обл., на Сх. – з Сокирян., на Зх. – з Хотин. і Новоселиц. р-нами Чернів. обл. Утвор. 1940. Від липня 1941 до березня 1944 – під румун.-фашист. окупацією. 1962–65 до складу К. р. входила тер. Сокирян. р-ну. Пл. 0,67 тис. км2. Насел. 48 397 осіб (2001, складає 93,0 % до 1989): українців – 97 %, росіян – 1,6 %, молдаван – 0,9 %, румунів – 0,2 %. У складі р-ну – смт Кельменці та 32 сільс. насел. пункти (див. також с. Комарів). Лежить у межах Прут-Дністров. межиріччя. Поверхня – лесова, пологохвиляста рівнина, розчленована ярами, балками. У с. Мошанець здійснюють видобуток піщано-гравій. суміші та щебеню, у селах Нагоряни та Перківці – каменю, у селах Коновка та Зелена – глини, у с. Новоселиця – глини та піску, у с. Комарів – вапняку та піску, у с. Макарівка – піску. Одне з найпотужніших підпр-в р-ну, яке займається вироб-вом щебеню, гравію, піску, а також бетону, – ВАТ «Вороновиц. щебеневий кар’єр». Родовища мінерал. вод – у Кельменцях («Кельменецька»), у селах Зелена («Зеленецька») та Оселівка («Китроська»). На пн. і пн.-зх. межі – Дністровське водосховище, на Пд. – Вілія (ліва притока Пруту). Створ. понад 150 ставків. Заг. пл. земель водного фонду 520 га. Ґрунти переважно темно-сірі опідзолені (60 % пл. р-ну) та сірі лісові (34 %). Пл. лісів 1,97 тис. га. Гол. породи: дуб (38 %), граб (17 %). Об’єкти природно-заповід. фонду: заказники Бабинська стіна, Поливанів яр (обидва – ландшафтні), Бернівський острів (іхтіол.), пам’ятки природи Шишкові горби (біол.), Бабинський кар’єр (геол.), Кельменецька мінеральна (гідрол.), пам’ятка садово-парк. мист-ва Грушовецький парк (усі – місц. значення). Протяжність доріг заг. користування 79,8 км, місц. значення – 205,3 км. Залізничні станції: Ларга, Бурдюг, Вартиківці, Іванівці, Ленківці. Пункти переходу на укр.-молдов. кордоні: Зелена–Медвежа, Росошани–Бричани (обидва – автомобіл.), Кельменці–Ларга (автомобіл. і залізнич.). У с. Іванівці працюють приватне підпр-во «Поляріс» (борошно пшеничне, олія соняшникова, плодоовочеві консерви), ТОВ «Продпостач» (яблуч. концентрат, картонна тара). С. госп-во спеціалізується на вироб-ві молока і м’яса та на вирощуванні озимих зерн. культур, цукр. буряків, соняшнику. Пл. с.-г. угідь 52,5 тис. га, з них орних земель – 44,7 тис. га, багаторіч. насаджень – 1,6 тис. га, сінокосів – 1,1 тис. га, пасовищ – 5,1 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 39 агроформувань: ТОВів – 21, кооперативів – 8, приват. підпр-в – 1, фермер. госп-в – 5 тощо. У К. р. – 28 заг.-вихов. закладів (14 шкіл І–ІІІ ступ., 12 шкіл І–ІІ ступ., 1 школа-дитсадок), профес. ліцей, Івановец. міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, дит.-юнац. центр; 23 Будинки нар. творчості та дозвілля, 11 клубів, 34 б-ки, Ткача М. Меморіальний музей-садиба (с. Лукачани), муз. і художня школи; центр. рай. лікарня, 6 амбулаторій, 2 сільс. дільничні лікарні, 24 фельдшер.-акушер. пункти; ДЮСШ; готель. Виходить г. «Рідне слово». Відомими за межами р-ну стали Дністрів. нар. хор, танц. колектив с. Зелена, концертно-театраліз. бригада «Промінець» і фольклор. колектив «Левенки» с. Лівинці, вокал. ансамбль «Калинонька» с. Комарів. Реліг. громади: 32 – УПЦ МП, 27 – євангел. християн-баптистів, 10 – адвентистів сьомого дня, 9 – свідків Єгови, 1 – християн віри євангельської. Побл. сіл Грушівці, Вороновиця, Макарівка та Росошани – археол. пам’ятка нац. значення земляні укріплення рим. часу «Траянові вали». Пам’ятки арх-ри: Свято-Успен. церква у с. Комарів (1765), Хрестовоздвижен. церква у с. Нелипівці (1808), Свято-Михайлів. церква у с. Перківці (1847), церква Олександра Невського у с. Іванівці (1860), Свято-Вознесен. церква у с. Бабин (1884), Свято-Дмитрів. церква у с. Бернове (1887). У с. Мошанець діє база відпочинку зеленого туризму «Джія», у с. Бернове – дім рибалки, у с. Вороновиця – агрооселя, у с. Дністрівка – яхт-клуб. Серед видат. уродженців – історик В. Ботушанський (с. Оселівка), хімік М. Круглицький (с. Вовчинець), мовознавець В. Лучик (с. Михайлівка), фізіолог, посол Л. Сандуляк (с. Козиряни), фізик Микола Ткач (с. Дністрівка); поет-пісняр, кіносценарист, нар. арт. України Михайло Ткач (с. Лукачани), письменник Д. Герасимчук (с. Козиряни), поетеса В. Китайгородська (с. Нагоряни); живописець М. Гебрина (с. Іванівці); співачка Л. Липковська (с. Бабин; встановлено погруддя), співак, композитор, нар. арт. України П. Дворський (с. Ленківці). У селах Дністрівка та Іванівці минули дит. роки лікаря-нейрохірурга П. Падалка.

Літ.: Бабилюлько В. І. З любов’ю до рідного краю: Художньо-публіцист. нарис. Чц., 2001; Волканеско О. М. Кельменеччина запрошує: Інформ.-інвестиц. довід. Чц., 2007.

В. І. Бабилюлько, В. Г. Карапчієвська

Стаття оновлена: 2012