Кельменці - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кельменці

КЕ́ЛЬМЕНЦІ – селище міського типу Чернівецької області, райцентр. Знаходиться за 90 км від обл. центру та за 4 км від залізнич. ст. Ларга. Через К. протікає невелика р. Ромоданка. Пл. 6,4 км2. Насел. 8120 осіб (2001, складає 98,8 % до 1989), переваж-но українці, проживають також росіяни, молдавани. Тут проходить автошлях Чернівці–Сокиряни. У центрі смт, в урочищі Магала, виявлено поселення черняхів. культури (2–5 ст.). Уперше згадується у писем. джерелах 1559 під назвою Келменци. За легендою, першим на тер. сучас. К. поселився корчмар Кельман. У 16–18 ст. – у складі Молдав. князівства, що перебувало під владою Осман. імперії. Від 1812 – у межах кордонів Рос. імперії, від 1918 – Румунії, від 1940 – УРСР. 1892 побл. К. прокладено залізницю. 1898 відкрито першу школу, 1904 – чол. і жін. г-зії. Наприкінці 19 ст. діяли олійниця, вітряний, кінний і водяний млини. Мешканці ткали килими, полотно, сукно, робили бочки, вози, плели кошики тощо. 1940 було 1280 дворів, мешкало 4986 осіб (українців – 93,9 %, решту становили росіяни, євреї, поляки, румуни, молдавани). Від 6 липня 1941 до 28 березня 1944 – під румун.-фашист. окупацією. Від 1960 – смт. 1959 у К. мешкало бл. 5,1 тис., 1970 – 5,9 тис., 1979 – 6,9 тис. осіб. Нині працюють ВО «Райагробуд» (буд. цегла), приватне підпр-во «Букком» (ковані вироби, вікна та двері полівінілхлоридні, підвіконня, жалюзі, ролети), рай. друкарня. У смт – заг.-осв. школа, г-зія, профес. ліцей, 2 дитсадки, школа-дитсадок, дитячо-юнац. центр; рай. Будинок нар. творчості та дозвілля, Клуб залізничників, кінотеатр, рай. б-ка, художня та муз. школи; рай. лікарня; ДЮСШ; готель. Виходить г. «Рідне слово». Вокал. жін. ансамблю «Журавка», цирк. студії, оркестру нар. музики «Гараф» присвоєно звання «народний». Є парк, гідрол. пам’ятка природи місц. значення Кельменецька мінеральна. Реліг. громади: УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, свідків Єгови, християн віри євангельської. Збереглася Свято-Михайлів. церква, збудована 1892. Встановлено пам’ятники Т. Шевченку, воїнам 163-ї Ромнен.-Київ. стрілец. дивізії, пам’ят. знак жертвам голодомору 1932–33 та політ. репресій, мемор. композицію воїнам-визволителям, монумент воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Серед видат. уродженців – фізики В. Дзензерський та І. Раренко, хірург О. Іващук.

Літ.: Добржанський В. Ф. Кельменці: Путівник. Уж., 1982.

С. В. Андрущак, В. Г. Карапчієвська

Стаття оновлена: 2012