Кеніґ Леопольд Єгорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кеніґ Леопольд Єгорович

КЕ́НІҐ Леопольд Єгорович (13. 11. 1821, С.-Петербург – 17. 12. 1903, там само) – підприємець, землевласник. Володів 40 тис. дес. землі у Харків. губ. (з них – 16,8 тис. дес. пром. лісу). В Охтир. та Лебедин. пов. мав 13,5 тис. дес., де розташовувалися рафінад. з-д, ґуральня, млин тощо. Його Тростянец. (нині тер. Сум. обл.; бурякоцукр., цукрорафінад., винокур. та лісопил. з-ди, вальцювал. млин, парова паркетна ф-ка) і Гутян. (нині смт Гути Богодухів. р-ну Харків. обл.; бурякоцукр. з-д) маєтки були добре впорядковані і широко відомі в Рос. імперії: заг. обсяг вироб-ва, що мало закінчений цикл (від вирощення до виготовлення продукції), складав понад 11 млн руб. 1904 його сини Юлій, Карл, Олександр та Фрідріх заснували найпотужніший у Рос. імперії торг. дім «Товариство Л. Є. Кеніґ – нащадки» (гол. представництво у С.-Петербурзі) із заг. сумою капіталу в 21 млн руб. (Т-ву належали 60 тис. дес. землі у Харків. губ.). За кошти власників утримувалися школи, лікарні та житл. приміщення для робітників. К. належав палац.-парк. комплекс у с. Шарівка (нині смт Богодухів. р-ну Харків. обл.).

Літ.: Список фабрик и заводов Российской империи в 1908. С.-Петербург, 1912; Сборник сведений о действующих в России торговых домах. С.-Петербург, 1912; Исторические записки. Т. 63. Москва, 1958; Фомічева Т. Продати таку красу? // Старожитності. 1992. Ч. 15.

О. В. Савченко

Стаття оновлена: 2012