Кенін-Лопсан Монгуш - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кенін-Лопсан Монгуш

КЕ́НІН-ЛОПСА́Н Монгуш (Кенин-Лопсаң Моңгуш; 10. 04. 1925, с-ще Хондергей, Тува, РФ) – тувинський письменник, літературознавець, перекладач. Д-р істор. н. (1997). Нар. письменник Респ. Тува (1991). Засл. діяч н. Респ. Тува (2006). Закін. сх. ф-т Ленінгр. ун-ту (нині С.-Петербург; 1952). Учителював; від 1953 – пров. ред. худож. і дит. літ-ри Тувин. книжк. вид-ва; від 1966 – у Тувин. краєзнав. музеї: від 1996 – ст. н. с. Досліджує тувин. шаманізм. Засн. шаман. т-ва «Дунгур» («Бубон», 1992), один з ініціаторів перших міжнар., тувин.-амер., наук.-практ. семінарів учених-шаманознавців і шаманів у м. Кизил (Тува, від 1993). Переклав тувин. мовою поему Т. Шевченка «Кавказ» (опубл. в г. «Шын» / «Правда», від 12 квітня 2008), вірші «Думка» («Тяжко-важко в світі жити…»), «Ой чого ти почорніло…», «У нашім раї на землі…», «Минули літа молодії…», а також упорядкував зб. перекладів його творів «Душ» («Сон», 1964) і «Чагыг» («Заповіт», 1988; обидві – Кизил), до останньої подавши післямову. Вважає вірші Т. Шевченка співзвучними з шаман. поезією. Переклав також окремі твори І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана та ін. укр. письменників.

Тв.: Улуг орук (Великий шлях: Вірші й балади). 1956; Бичи башкы (Маленький учитель: Поеми, балади, вірші). 1963; Улуг-Хемниң шапкыны (Течія Великої річки: Роман). 1965; Чалгыным (Мої крила: Вірші, балади, поеми). 1967; Херээженниң чоргааралы (Жіноча гордість: Роман). 1971; Хайыралыг Калчан-Шилги (Білолобий рудий кінь: Оповідання, казки). 1978; Чылгычының ɵɵ (Юрта табунника: Роман). 1980; Читкен уруг (Дівчина, яка щезла: Роман). 2000; Тɵлге (Жереб: Сонети). 2003 (усі – Кизил); укр. перекл. – [Вірші] // Жовтень. 1985. № 1.

Літ.: Итс Р. Кенин-Лопсан из рода Монгуш // Итс Р. Стрелы немой скалы: Этногр. повесть. Москва, 1966; Хадаханэ М. А. Литературная Тува. Кызыл, 1986; Пшеничний М. Кобзар за Саянами // ЛУ. 1989, 19 січ.

К. Д. Хоменко

Стаття оновлена: 2012