Кентжинський Войцех - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кентжинський Войцех

КЕНТЖИ́НСЬКИЙ Войцех (Kętrzyński Wojciech; справж. – Адальберт фон Вінклер; Adalbert von Winkler; 11. 07. 1838, м. Льотцен, нині м. Гіжицко Вармін.-Мазур. воєводства, Польща – 15. 01. 1918, Львів) – польський історик. Дійс. чл. Польс. академії знань (1886), Археол. т-ва у Москві (1897), почес. чл. Істор. т-ва у Львові (1906). Походив із онімеченого польс. роду. Від 1859 навч. у Кеніґсбер. ун-ті (нині м. Калінінград, РФ), де змінив прізвище на польське. За участь у таєм. студент. орг-ції та польс. повстанні 1863–64 засудж. до 1-го р. ув’язнення у фортеці. Після звільнення поновився в Ун-ті, 1866 захистив доктор. дис. з історії взаємин поляків і германців у 10–11 ст. Від 1868 працював у Б-ці Замойських у м. Курнік (збирав і готував до друку документи з історії середньовіч. Польщі); від 1873 – наук. секр., від 1876 – дир. б-ки Закладу Оссолінських у Львові. Досліджував ранню історію зх. слов’ян, зокрема їхні взаємини з германцями у межиріччі Лаби та Вісли; польс.-нім. відносини. Брав участь в опрацюванні й публікації багатьох документал. вид. («Acta Tomiciana», «Monumenta Poloniae Historica», польс. хроніки й річники тощо), у яких ішлося і про укр. землі. Активно виступав на захист польс. насел. і культури в колиш. Пруссії та на Помор’ї. 1946 на його честь м. Растемборк перейм. у Кентжин.

Пр.: Kodeks dyplomatyczny klasztoru tynieckiego. Lwów, 1875; Katalog rękopisów Biblioteki Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. T. 1–3. Lwów, 1881–98; O ludności polskiej w Prusiech niegdyś krzyżackich. Lwów, 1882; Studia nad dokumentami XII w. Kraków, 1891; O kronice Wielkopolskiej. Kraków, 1896; O rocznikach polskich. Kraków, 1897; O powołaniu krzyżaków przez ks. Konrada. Kraków, 1903.

Літ.: E. Serwański. Syn odzyskanej ziemi. Warszawa, 1955; Śladem Wojciecha Kętrzyńskiego. Warszawa, 1968; K. Korzon. Wojciech Kętrzyński, 1838–1918: Zarys biograficzny. Wrocław, 1993; A. Toczek. Wojciech Kętrzyński (1838–1918) // Złota księga historiografii lwowskiej. Rzeszów, 2007.

Л. О. Зашкільняк

Стаття оновлена: 2012