Кеньвеш-Тот Калман — Енциклопедія Сучасної України

Кеньвеш-Тот Калман

КЕ́НЬВЕШ-ТОТ Калман (Könyves Tóth Kálmán; 31. 08. 1837, м. Дебрецен, нині Угорщина – 16. 07. 1924, там само) – угорський письменник. Вивчав теологію в Дебрецені, Утрехті, Парижі, Лондоні. Вітав проголошення Угор. Рад. респ. 1919. Автор книг оповідань для юнацтва, зокрема «A tudomány vértanúi» («Мученики науки», 1887), «Falusi történetek» («Сільські історії», 1890; обидві – Будапешт), «Emlékül» («На згадку», Дебрецен, 1913); віршів на морал.-етичні теми. 1888 виступив зі статтями про Т. Шевченка (г. «Vasárnari Újság» – «Недільна газета», № 38; ж. «Képes Folyóirat» – «Ілюстрований журнал», № 4).

Літ.: Васовчик В. Ю. Творчість Шевченка в світлі угорської критики // Зб. пр. 16-ї наук. шевченків. конф. К., 1969.

Статтю оновлено: 2012
Цитувати статтю
Г. П. Герасимова . Кеньвеш-Тот Калман // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11760 (дата звернення: 08.03.2021).