Керенський Олександр Федорович

КЕ́РЕНСЬКИЙ Олександр Федорович (Керенский Александр Фёдорович; 22. 04(04. 05). 1881, м. Симбірськ, нині Ульяновськ, РФ — 11. 06. 1970, м. Нью-Йорк, США) — російський державний і політичний діяч. Закін. С.-Петербур. університет (1904). Працював у С.-Петербур. окруж. судовій палаті: пом. присяж. повіреного, від 1909 — присяж. повірений. Брав участь у багатьох політ. процесах. Член Верхов. ради масонів Росії. Від 1912 — депутат 4-ї Держ. думи Росії. На поч. Лютн. революції 1917 став лідером думської опозиції. У березні 1917 вступив до партії есерів, обраний товаришем (заст.) голови виконкому С.-Петербур. ради робітн. депутатів. Уві­йшов до першого складу Тимчас. уряду: у березні–квітні 1917 — міністр юстиції і генерал-прокурор, травні–вересні — військ. і військ.-мор. міністр, водночас у липні–жовтні — голова уряду. У вересні 1917 також очолив Директорію (влад. уряд. орган із необмеженими повноваже­н­нями для наведе­н­ня порядку в країні) у складі 5-ти міністрів, при­знач. верхов. головнокомандувачем, сформував коаліц. уряд. Тимчас. уряд за головува­н­ня К. проголосив у країні чин­ність права націй на самови­значе­н­ня та ви­знав ухвалу польс. уряду про від­новле­н­ня незалежності Польщі й ухвалу фінлянд. уряду про автономію Фінляндії, проте не під­тримав від­повід. укр. ініціатив. На його думку, Україна повин­на входити до складу Росії на федератив. засадах. Після більшов. пере­вороту 1917 пере­бував на нелегал. становищі, 1918 ви­їхав за кордон. В еміграції, зокрема у Парижі, видавав есерів. г. «Дни», став спів­засн. рос. емі­грант. Ліги боротьби за нар. свободу. 1940 пере­їхав до США, працював у Стенфорд. університеті (м. Пало-Альто, шт. Каліфорнія), Ін­ституті війни, революції і миру Дж.-Е. Гувера. Автор кн. «Ката­строфа» (1927), «Гибель свободы» (1934), «Рос­сия на историческом повороте» (1966; Москва, 1993), «Рус­ская революция. 1917» (Москва, 2005).

Завантажити статтю