Керімова Олена Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Керімова Олена Олександрівна

КЕРІ́МОВА Олена Олександрівна (01. 06. 1925, Харків – 08. 12. 2010, Київ) – живописець, графік. Чл. СХ РФ (1957), НСХУ (1997). Засл. художник Азербайджану (1982). Навч. у Моск. худож. ін-ті (1946–49; викл. Д. Мочальський), Київ. худож. ін-ті (1949–52; викл. С. Григор’єв). Учасниця всесоюз., всеукр., міжнар. мист. виставок від 1946. Персон. – у Баку (1980), Києві (1981). Авторка портретів, натюрмортів, пейзажів, темат. картин. Осн. тематика – людина праці, зокрема жінка-трудівниця, мати. Для живопису характерні експресія форми, мажорність колорист. вирішення, зовн. декоративність; для графіки – використання змішаної техніки, активність форми, пошук монум. стилю. Експресивні за формою та колоритом і керам. вироби. Окремі роботи зберігаються в Азерб. музеї мист-в (Баку).

Тв.: «Чабан Н. Сафаєв» (1961), «Травень 1945 року», «Мати», «Батько», «Голова колгоспу», «Ланкова Ханум-джан», «Майстер бавовни Ф. Мамедова», «Пташниця С. Бадалова», «Дівчина з гранатами», «Збиральниця яблук», «Розкрита книга», «Гранат і глечики», «Кавун та чорний глек», «Дзеркало та свічки», «Чайні троянди» (усі – 1960–80-і рр.), «Три матері» (1970), «Минуле» (1971), «Арабський пісок», «Старе Тбілісі» (обидва – 1972), «Три покоління», «Весна» (обидва – 1975), «Українська кераміка» (1979), «22 червня 1941 року» (1986).

Літ.: Елена Керимова: Живопись. Графика. Керамика: Каталог выставки. Москва, 1978.

Т. Н. Яблонська, Л. І. Сотник

Стаття оновлена: 2012