Керлінґ

КЕ́РЛІНҐ (англ. curling, від curl — крутити) — різновид гри в кеглі на льоду. Виник у 14 ст. у Шотландії, згодом поширився в країнах Європи й Америки. У 19 ст. зʼявилися шотланд., нім., швейцар. різновиди гри, хоч і не мають сут­тєвих від­мін­ностей. У сучас. К. грають на льодовому май­данчику (бл. 40 × 30 м) команди по 4 особи. Мета гри — потрапити битою (диск із ручкою масою 20 кг) у накреслену на льоду мішень та виштовхнути з неї биту су­противника. Лінія кидка бити знаходиться на від­стані бл. 31 м до мішені. Один із гравців (скіпер) виконує кидок, інші за допомогою спец. щіток натирають лід на шляху бити, внаслідок чого на льодовій поверх­ні утворюється тонкий шар вологи, що сприяє збільшен­ню швидкості бити. Гра складається з 10-ти ендів, у кожному з яких кидають по 8 бит від команди. 1966 засн. Між­нар. федерацію К. (від 1991 — Всесвітня федерація К.), у складі якої 2010 було 48 нац. федерацій. Від 1975 проводять чемпіонати Європи, від 1959 — світу серед чоловіків і від 1979 — серед жінок. К. був показовим видом змагань на 1-х (м. Шамоні, Франція, 1924), 3-х (м. Лейк-Плесід, США, 1932), 4-х (м. Гарміш-Партенкірхен, Німеч­чина, 1936), 9-х (м. Ін­нсбрук, Австрія, 1964), 16-х (м. Альбервіль, Франція, 1992) зимових Олімпійських іграх. Найкращих результатів у цих ви­ступах досягли в чоловіків спортс­мени Швейцарії, у жінок — Німеч­чини. Від 1994 — у про­грамі зимових Олімпійських ігор. 2004 засн. Федерацію К. України. Того ж року проведено від­критий чемпіонат України, в якому взяли участь команди з РФ, Білорусі, Болгарії та ін. Від 2007 українці беруть участь у між­народних турнірах із К.

Завантажити статтю