Керменчиклі Джеміль - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Керменчиклі Джеміль

КЕРМЕНЧИКЛІ́ Джеміль (1891, с. Керменчик Ялтин. пов. Таврій. губ., нині Високе Бахчисарай. р-ну АР Крим – 24. 01. 1942, побл. м. Архангельськ, РФ) – кримськотатарський письменник. Навч. у приват. школі, у медресе в м. Бахчисарай, Стамбулі (1908–09), м. Оренбург (Росія, 1909–10). У 1913 повернувся до Криму. Учителював до 1937. Співпрацював 1916–17 у г. «Terciman» («Перекладач») та «Миллет» («Нація»). Брав активну участь у боротьбі Курултаю за нац. незалежність кримськотатар. народу. Із запланов. 3-х ч. видав 1-у ч. поет. серії «Кучюк достларыма» («Моїм маленьким друзям», 1917); готував до друку кн. «Миллий хикяелер» («Національні оповіді»). Твори К. мають патріот.-пропагандист. і філос.-дидакт. спрямованість. Він критикував клерик.-патріарх. форму правління в Криму, звертав увагу на соц. становище жінки, міжкласове протистояння, навч.-вихов. процес, наголошував на значенні нац. мови. 27 червня 1937 заарешт., за звинуваченням у націоналізмі засудж. до 8-ми р. виправно-труд. таборів, висланий до Сибіру, де й помер. Реабіліт. 1959. Добірку віршів К. опубл. в колектив. зб. «Саадет ичюн» («Заради щастя», Ташкент, 1976); упорядковано зб. його поет. і публіцист. творів «Ма-бих-иль-ифтихарым – къырымлыкътыр меним гъурурым» («Кримство – гордість моя», Сф., 2005).

Літ.: Киримов Т. Творческое наследие Джемиля Керменчикли (Первая треть ХХ века). Сф., 2007; Деятели крымскотатарской культуры; Къуртнезир.

Т. Н. Кірімов

Стаття оновлена: 2012