Керницький Владислав-Рафал - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Керницький Владислав-Рафал

КЕРНИ́ЦЬКИЙ Владислав-Рафал (03. 05. 1912, с. Кулачківці, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 23. 11. 1995, Львів) – церковний діяч РКЦ. Навч. 1927–34 у францискан. г-зіях м. Лодзь (Польща) і Львова, 1934–37– на філос.-теол. семінарі францисканців у Львові та Кракові, 1937–39 – на теол. ф-ті Львів. ун-ту, де здобув ступ. магістра теології (1939). 25 червня 1939 архієпископом Б. Твардовським висвячений на священика. Від 1942 служив при костелі Христа Царя францискан. монастиря у Львові. Вступив до Армії Крайової. 24 червня 1941 заарешт. рад. міліцією, але через 3 дні втік із тюрми. Під час нім. окупації був капеланом і кер. відділу інформації інспекторату Львова, від 1944 – Львів. округу Армії Крайової. 31 липня 1944 заарешт. удруге, у лютому 1945 вивезений до табору інтернованих у Харкові. Згодом перебував у таборах РФ. У квітні 1948 повернувся до Львова, служив парохом Львів. римо-катол. кафедри. Після відмови співпрацювати з КДБ 1958 йому заборонили священиц. діяльність, працював сторожем. 1965 отримав дозвіл на відправлення служб у Львові. Таємно відвідував катол. спільноти в ін. місцевостях, підтримував зв’язки з римо-катол. і греко-катол. священиками, зокрема В. Стернюком і С. Дмитерком; організовував підпіл. жін. монастирі. 16 січня 1991 признач. єпископом-пом. у Львові. 2 березня 1991 Львівським архієпископом М. Яворським висвяч. на єпископа, займався орг-цією нових катол. громад і поверненням колиш. костелів у юрисдикцію РКЦ.

Ю. М. Смирнов

Стаття оновлена: 2012