Керницький Іван Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Керницький Іван Михайлович

КЕРНИ́ЦЬКИЙ Іван Михайлович (30. 09. 1909, с. Гаї, нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. – 09. 04. 1979, Львів, похов. у рідному селі) – мовознавець. Д-р філол. н. (1969). Закін. Львів. ун-т (1937). Учителював; від 1946 – в Ін-ті сусп. наук АН УРСР (Львів): від 1951 – ст. н. с. Наук. дослідж.: лексикографія, історія укр. мови, морфологія. Співавтор підручника для 2-го кл. «Język polski» (перевидано 14 разів 1951–69), співупорядник кн. «Акти села Одрехови. Прикарпаття. Пам’ятки української ділової писемності ХVІ–ХVІІ ст.» (1970). Співукладач «Польсько-українського словника» (1958, т. 1; 1960, т. 2) та «Словника староукраїнської мови ХІV–ХV ст.» (1977, т. 1; 1978, т. 2; премія ім. І. Франка, 1981), «Короткого тлумачного словника української мови» (1978; 1988; усі – Київ).

Пр.: Іван Франко як мовознавець // УМШ. 1956. № 3; Із спостережень над формами давноминулого часу в староруських і староукраїнських пам’ятках // Дослідж. і мат. з укр. мови. 1959. Т. 1; Морфологічні особливості мови «Війтівських книг» ХVІ–ХVІІ ст. с. Одрехови, колишнього Сяноцького повіту на Лемківщині // Там само. 1962. Т. 6; Система словозміни в українській мові на матеріалі пам’яток ХVІ ст. К., 1967.

Літ.: Іван Михайлович Керницький (1909–1979) // Мовознавство. 1979. № 4.

Н. В. Хобзей

Стаття оновлена: 2012