Керча Юрій-Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Керча Юрій-Іван

КЕРЧА́ Юрій-Іван (псевд. і крипт.: Ваня Горемыка, Таня Верховинка, Горькоустъ, Юр. Попадюкъ; 20. 02. 1914, с. Страбичове, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл. – 17. 10. 1951, Ужгород) – поет, громадський діяч. Батько І. Керчі. Закін. Мукачів. г-зію (1932) та істор.-філол. ф-т Карлового ун-ту в Празі (1937). Під час 2-ї світ. війни працював у ред. ужгород. г. «Русская правда» і «Русское слово», де редагував літ. сторінки, а також упорядковував і видавав зб. «12» і «Живая струя» (обидва – 1940), «Наканунѣ» (1941), альманахи «Шаги» (1941), «Литературный альманах» (1943) та ін. Поезія К. сповнена протесту проти соц. приниження русинів та месіан. віри в «братів зі сходу». В умовах угор. окупації К. згуртував довкола себе передові літ. сили краю, організував «Библіотеку современныхъ угрорусскихъ писателей» (20 т.), в якій видано кілька десятків книг молодих авторів. Підтримував тісний зв’язок із партизан. рухом на Закарпатті. 1943 призв. на військ. службу. Після війни – делегат з’їзду Нар. ком-тів Закарп. України. Працював уповноваженим у справах нар. освіти краю та в облвиконкомі. Писав рос. мовою. Окремими книгами під псевд. Таня Верховинка вийшли вірші для дітей «Монисты» (1941; 1942), поезії «Перед рассветом» (укладач П. Лінтур, 1964; усі – Ужгород).

Літ.: Іван Керча // Пагиря В. «Я світ узрів під Бескидом...»: Сторінки історії. Уж., 1993; Іван Керча: поет // Хланта І. В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Біобібліогр. покажч. Уж., 1995.

В. В. Ґабор

Стаття оновлена: 2012