Керченська протока - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Керченська протока

КЕ́РЧЕНСЬКА ПРОТО́КА – протока між Керченським і Таманським півостровами, що сполучає Чорне й Азовське моря. У її зх. частині – Керченська бухта. Довж. бл. 41 км, шир. від 4 км (у пн. частині) до 45 км (у пд.). Глиб. 6–13 м, біля берегів – до 2 м. Для берегів К. п. характерне чергування скелястих, урвистих ділянок з піщаними й низькими. Водообмін зумовлений переважно пн.-сх. і сх. вітрами, поверхн. стоком з Азов. моря та надходженням придон. солоних вод з Чорного моря. Т-ра води влітку +22–+24 °С; узимку замерзає. Солоність поверхн. вод 11–14 ‰, донних – до 17,6 ‰. К. п. – важлива транспортна магістраль між портами Чорного й Азов. морів; діє поромна переправа між портами Керч і Тамань (РФ); для проходження мор. суден прокладено Керчен. підхід. канал. Розвинений рибний промисел (оселедець, хамса, бички, камбала та ін.). В істор. джерелах відома як Боспор Кіммерійський.

Ю. О. Амброз

Стаття оновлена: 2012