КЕ́РЧЕНСЬКИЙ ЗАЛІЗОРУ́ДНИЙ БАСЕ́ЙН — група родовищ осадових залізних руд. Знаходиться на Керчен. п-ові АР Крим. Пром. видобува­н­ня тут роз­почато на­прикінці 19 ст. після впровадже­н­ня в Рос. імперії томасів. процесу конвертор. виробництва сталі з фосфористих руд. 1926–30 проведено ґрунт. дослідж. К. з. б., 1951–54 і 1962–64 здійснено детал. роз­відку й оцінку запасів заліз. руди за пром. категоріями. У 1990-х рр. видобува­н­ня заліз. руд на Керчен. п-ові припинено. На Комиш-Бурунському залізорудному комбінаті збагачували руду та виготовляли офлюс. агломерат, який вивозили пере­важно мор. транс­портом на металург. комбінат «Азов­сталь» у м. Маріуполь Донец. обл. К. з. б. був важливою базою залізорудної промисловості Пд. УРСР. Щоріч. видобуток у 2-й пол. 1980-х рр. становив до 4 млн т. Вміст у руді заліза 37–40 %, марганцю — 0,5–5 %, ванадію — 0,05–0,06 %, арсену — 0,05–1 %, фосфору — 0,9–1 %. Родовища К. з. б. приурочені до мульд і прогинів широт. про­стяга­н­ня довж. 6–40 км і шир. 1,5–13 км. Рудний горизонт тяжіє до мор. кім­мерій. від­кладів нижнього пліоцену та пред­ставлений пологозалягаючими пластами піщано-глинистих порід з бурими залізняками. Потуж. рудних покладів від 0,5–2 м у кра­йових до 25–40 м у центр. частинах мульд. Гол. типи руд: коричневі (складені гідроферихлоритом, феримонтмо-рилонітом, гідрогетитом) і тютюнові (лептохлоритові). Коричневі руди виникли у верх. частині пласта внаслідок оксидації тютюн. руд. Пере­важ. частині їх характерна оолітова текс­тура. Запаси заліз. руд К. з. б. становлять 1,8 млрд т, з них 560 млн т коричневих руд (з умістом заліза 37,5 %). Осн. родовища пд. групи: Комиш-Бурунське, Ельтиген-Ортельське, Киз-Аульське, Новоселівське; родовища пн. групи: Катерлезьке, Баксинське, Пів­нічне, Акманайське (усі роз­робляли карʼєрами). У К. з. б. виявлено фосфати заліза керченіт і вівіаніт Fe9(PO4)6∙24H2O та продукти їхнього окисне­н­ня γ-керченіт, β-керченіт, α-керченіт, оксикерченіт, босфорит, піцит, азовськіт; фосфат заліза та кальцію анапаїт Ca2Fe(PO4)6∙4H2O і його похідні мітиридатит, фушерчит, борицькіт, комиш-буруніт; магнезіально-залізистий фосфат ентероліт, кальцієво-залізистий фосфат неомеселіт, фосфати кальцію курськіт. Низку фосфатів зна­йдено лише в цьому регіоні, про що свідчать їхні місц. крим. назви.