Коцюбинський Роман Михайлович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коцюбинський Роман Михайлович

КОЦЮБИ́НСЬКИЙ Роман Михайлович (21. 08 (03. 09). 1901, Чернігів – 27. 09. 1937, Одеса, за ін. даними – Вінн. обл.) – культурно-освітній діяч. Син Михайла, брат Юрія та Ірини Коцюбинських. Під час навч. у Черніг. чол. г-зії брав участь у діяльності нелегал. студент. гуртка, вступив до більшов. пар­тії. Після встановлення рад. вла­ди служив у Червоному козацтві, перебував на освіт. і комсомол. роботах на Чернігівщині; згодом навч. у Моск. комуніст. ун-ті; від 1924 – на культ.-осв. і журналіст. роботах в Одесі (зокрема у г. «Чорноморська комуна»); від 1928 – асп. і зав. наук. б-ки Все­­укр. асоц. марксист.-ленін. ін-тів (Харків); 1934 – дир. Вінн. літ.-мемор. музею М. Коцюбинсько­го, при якому організував Будинок літератора; від 1935 – дир. Молочан. школи фабрично-завод. навч. (нині Токмац. р-н Запоріз. обл.). 12 грудня 1936 заарешт., 26 вересня 1937 за звинуваченням у контррев. націоналіст. діяльності засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1956.

Літ.: Коцюбинський І. Доля синів Ми­­хайла Коцюбинського // Ятрань. 2009. № 9.

Статтю оновлено: 2014