Кесслер Йозеф-Алоїз - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кесслер Йозеф-Алоїз

КЕ́ССЛЕР Йозеф-Алоїз (12(24). 08. 1862, колонія Луй, нині с. Степне Самар. обл., РФ – 10. 12. 1933, м. Цінновіц, похов. у м. Орнбау, Німеччина) – церковний діяч РКЦ. Закін. Тираспол. духовну семінарію у Саратові (нині РФ), імператор. духовну академію у С.-Петербурзі зі ступ. магістра теології (1889). У березні 1889 висвяч. на священика. 1889–1901 – вікарій кафедрал. собору у Саратові. 1891–95 – адміністратор парафії у Сімферополі. 1895–99 служив у колонії Зульц (побл. Миколаєва), 1899–1903 – в Кишиневі. У квітні 1904 висвяч. на єпископа Тираспол. єпархії. 1918 переніс резиденцію до Одеси, де мешкав до січня 1920. Заснував реліг. просвітн. т-во та придбав типографію для вид. католиц. ж. «Klemens»; 1907 вид-во та типографію переведено в Одесу, де журнал продовжував виходити як додаток до щоден. часопису «Deutsche Rundschau». Особисто висвятив 31 новий храм, зокрема кафедрал. костьол св. Климентія в Одесі (1914). Через утиски з боку рад. влади переселився до Румунії. У 1922–23 на гроші, які зібрав під час поїздки до США, надавав продовольчу допомогу нім. колоніям Пд. України, що потерпали від голоду. У листопаді 1929 відмовився від упр. єпархією. Від січня 1930 – архієпископ Босфорський. Мешкав у м. Цінновіц. Автор історії Тираспол. єпархії «Geschichte der Diözese Tyraspol» (Dickinson, 1930).

Літ.: Біографії римо-католицьких священиків, репресованих радянською владою // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. 2003. Вип. 2(21).

Н. С. Рубльова

Стаття оновлена: 2012