Кетков Олександр Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кетков Олександр Дмитрович

КЕ́ТКОВ Олександр Дмитрович (30. 08(12. 09). 1907, с. Зеленiвка, нині Примор. р-ну Запоріз. обл. – 23. 01. 1991, Київ) – лiтературознавець-болгарист, перекладач. Чл. СПУ (1962). Орден Кирила і Мефодія 1-го ступ. (Болгарія, 1966). Закiн. Укр. комунiст. iн-т журналiстики (Харків, 1936) i ВПШ при ЦК КПРС (Москва, 1949). Працював літ. ред., відп. секр. г. «Коллективист» (1930–32), відп. ред. дит. ж. «Бъди готов!» (1934–38), відп. ред. болгар. сектору, дир. Укрдержнацменвидаву (Харків–Київ, 1937–41), ред. дивізій. г. «Боевое знамя» (1941–43), заст. нач. відділу балкан. країн Всесоюз. радіокомітету (Москва, 1943–44), заст. голови Ком-ту з телебачення й радіомовлення при РМ УРСР (Київ, 1944–68). Заст. голови правління Т-ва укр.-болгар. дружби (1958–91), засн. і почес. голова Київ. т-ва болгар. культури «Родолюбіє» (1990–91). Автор публікацій з питань укр.-болгар. культур. і літ. зв’язків. Переклав з болгар. укр. мовою твори Х. Русева (роман «По кручах», 1955), А. Гуляшки (роман «Любов», 1958, співавт.; повісті «Контррозвідка», 1961; «Пригоди опівночі», 1963; «Спляча красуня», 1965; усі – Київ; «Викрадення Данаї» // ж. «Всесвіт», 1980, № 8), П. Димитрова-Рудара (зб. «Оповідання про Георгія Димитрова», 1970), Д. Габе (роман «Мати Парашкева», 1974), П. Вежинова (роман «Зірки над нами» // «Свобода», 1978), Д. Жотева (зб. «Пережиті оповідання», 1978), Е. Станева (повість «Легенда про Сибина, князя Преславського» // «Сучасна болгарська повість», 1981), С. Караславова (роман-трилогія «Солунські брати», 1982, співавт.), А. Дончева (роман «Час вибору», 1987; усі – Київ), І. Давидкова (повісті «Зимові сни левів» // «Всесвіт», 1984, № 2; «Човен Харона» // там само, 1988, № 5) та ін. Переклав також низку п’єс і наук. праць, зокрема монографію «Тарас Шевченко і болгарська література» (1968) та літ.-крит. нарис «Платон Воронько» (1973; обидва – Київ) С. Русакієва. Упорядкував антологiю болгар. поезiї «Свiтло над Болгарiєю» (1954), зб. «Болгарський гумор i сатира» (1974), «Болгарськi народнi казки» (1979; усі – Київ). Написав понад 140 статей про болгар. письменників до УРЕ, «Антології болгарської поезії» (т. 2, К., 1974).

В. О. Захаржевська

Стаття оновлена: 2012