Кжижановський Генрик - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кжижановський Генрик

КЖИЖАНО́ВСЬКИЙ Генрик (09. 04. 1890, с. Могильниця, нині Нова Могильниця Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 02. 11. 1960, Вроцлав) – живописець, графік. Чл. Союзу львів. графіків (від 1934 входив до складу правління), СХУ (1939). Навч. у Краків. АМ (1910–14; викл. Я. Мальчевський, Ю. Панькевич), паралельно у Відні (1912), студіював у Т. Аксентовича (1924–27). Водночас 1920–32 працював учителем рисунка у Рівному, Станіславові (нині Івано-Франківськ), до 1946 – у Львові. Кер. об’єдн. «Художник». Учасник мист. виставок у Станіславові (1932), Львові (1933–39, персон. – 1936). Виїхав до Вроцлава, де від 1946 викладав у навч. закладах. Малював у техніках олії, пастелі портрети, краєвиди (зокрема архіт. види) та натюрморти під впливом імпресіонізму й постімпресіонізму, з прагненням до композиц. завершеності, увагою до світлових ефектів та гармоній. сполучень кольорів, пастоз. накладанням фарби. Займався графікою, переважно офортами і ліногравюрами. Окремі роботи зберігаються у Львів. галереї мист-в, музеях Польщі.

Тв.: «Боротьба людей та демонів» (1914), «М. Артиховський» (1920), «Дружина» (1935), «Оголена натурниця», «Весняний краєвид» (обидва – 1936), «Монмартр» (1938), «Жінка у блакитній сукні», «Сена у Парижі», «Тріумфальна арка у Парижі» (усі – 1939).

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2012