Кибаль Іван Андрійович — Енциклопедія Сучасної України

Кибаль Іван Андрійович

КИБА́ЛЬ Іван Андрійович (08. 07. 1922, ст. Ісількуль, нині місто Омської обл., РФ – 20. 12. 2001, там само) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від серпня 1941, на фронті від березня 1942. Відзначився у серпні–вересні 1943 під час бою біля с. Великий Вистроп Лебедин. р-ну Сум. обл. та форсування Дніпра побл. с. Балико-Щучинка Кагарлиц. р-ну Київ. обл. Після війни закін. курси удосконалення офіцер. складу Зх.-Сибір. військ. округу (1946), Військ. академію ім. М. Фрунзе (Москва, 1953). У 1973–82 – заст. командувача Прибалтій. військ. округу. У 1980-х рр. брав участь у бойових діях в Афганістані. 1986 керував аварійно-відновлювал. роботами під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Від 1990 – генерал-лейтенант у відставці.

Л. П. Ткаченко

Статтю оновлено: 2012

Покликання на статтю
Л. П. Ткаченко . Кибаль Іван Андрійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11868 (дата звернення: 08.05.2021)