Кибальчич Віктор Львович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кибальчич Віктор Львович

КИБА́ЛЬЧИЧ Віктор Львович (псевд. – Віктор Серж; 30. 12. 1890, Брюссель – 17. 11. 1947, Мехіко) – революціонер, комуністичний діяч. Народився у сім’ї рос. політ. емігранта (його батько був чл. бойової орг-ції «Народної волі»). Став чл. партії есерів, однак згодом перейшов до анархістів. Від 1910 – ред. анархіст. г. «L’Anarchie». 1913 засудж. до 5-ти р. ув’язнення за напад на банк у Парижі в складі групи орг-ції «Супутники анархії». 1915 звільнений і виїхав до Іспанії. 1917 повернувся до Франції, де був заарешт. за звинуваченням у більшовизмі. 1919 РНК РРФСР обміняла його на франц. офіцера, заарешт. чекістами у Петрограді (нині С.-Петербург). Вступив до більшов. партії, активно співпрацював у Комінтерні, зокрема публікував пропагандист. літ-ру, перекладав роботи В. Леніна, у 1-й пол. 1920-х рр. виїжджав до Німеччини й Австрії. 1923 зблизився з троцькістами, приєднався до антисталін. лівої опозиції. Від 1928 декілька разів заарештовувався, 1933 висланий у м. Оренбург (РФ). Завдяки зверненню до Й. Сталіна іноз. соціалістів (зокрема Р. Роллана) у квітні 1936 висланий з СРСР. Мешкав у Бельгії, від 1940 – у Мексиці. У своїх творах і публіцист. статтях (містять деякі відомості й про укр. діячів) гостро критикував політ. систему Й. Сталіна (одним із перших застосував щодо неї термін «тоталітаризм»), писав про перетворення диктатури пролетаріату в диктатуру партії, сфабриковані політ. процеси та масові репресії. Створ. Міжнар. фонд Віктора Сержа, 1997 у Москві відкрито громад. б-ку його імені.

Тв.: Mémoires d’un révolutionnaire de 1901 – à 1941. Paris, 1951; Полночь века. Дело Тулаева. Челябинск, 1991; От революции к тоталитаризму. Воспоминания революционера. Москва; Оренбург, 2001; Социалистический гуманизм против тоталитаризма. Москва, 2003.

Літ.: Роллан Р. Наше путешествие с женой в СССР // Вопр. лит-ры. 1989. № 3–5; Бабинцев В., Иваницкий В. Из полночи века // Родина. 1991. № 4.

Я. Д. Ісаєвич

Стаття оновлена: 2012