Кизак Йосиф Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Кизак Йосиф Іванович

КИЗА́К Йосиф Іванович (23. 03. 1898, с. Камйонка, нині округ Стара Любовня, Словаччина – 21. 12. 1966, м. Пряшів, нині Словаччина) – церковний діяч, педагог, драматург. Син І. Кизака. Теол. освіту здобув у Будапешті (1920), також в Ун-ті вивчав рос. та укр. мови. Закін. природозн. ф-т Карлового ун-ту у Празі (1924), де того ж року здобув ступ. д-ра теології. 1925 висвяч. на священика. Від 1920 викладав в Учит. семінарії, від 1922 – у Греко-катол. богослов. семінарії, 1937–46 – у Греко-катол. рос. г-зії (усі – Пряшів). Був консисторіал. радником (1929) та титуляр. каноником (1932), ред. єпарх. г. «Русское слово» (1933–36). У зв’язку з ліквідацією Пряшів. греко-катол. єпархії 1950 прийняв православ’я, відтоді – на Православ. богослов. ф-ті у Пряшеві: 1954–55 – продекан. Автор статей з питань філософії, заг. і спец. догматики, церк. права. Опублікував п’єси «Свадьбой начинается, свадьбой кончается» (1935), «Именины у батька Духновича», «Присташъ» (обидві – 1937; усі – Пряшів).

Статтю оновлено: 2012
Цитувати статтю
М. І. Мушинка . Кизак Йосиф Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11903 (дата звернення: 04.03.2021).