Кава Віктор Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кава Віктор Іванович

КА́ВА Вiктор Іванович (01. 01. 1937, с. Подiл Срiбнян. р-ну Чернiг. обл. – 26. 11. 2004, Київ) – прозаїк. Чл. НСПУ (1966). Респ. премiя iм. Лесi Українки (1985). Закiн. ф-т журналістики Київ. ун-ту (1959). Працював у Києві: ред. вид-ва «Веселка» (1959–63); зав. відділу ж. «Барвінок» (1973–78); відп. секр. комісії з роботи з молодими авторами СПУ (1982–92); кор. г. «Водник» (1993–98); літ. ред. щотижневика «Отчий поріг» (2002–04). Дебютував 1961 оповіданням «Білі іскри» у г. «ЛУ». Писав переважно для дітей. Перша кн. – зб. оповiдань «Прогуляний день» (К., 1963) – засвiдчила спостережливiсть К. у розкриттi життя дiтей в роки воєн. лихолiття. Він тонко відображав психологiю маленьких i дорослих героїв. У творах К. – високий непiдроб. драматизм у розкриттi вiчної загальнолюдської теми батьків i дiтей, напружений, іноді пригодн. сюжет. Автор повістей для старшокласників «День ясний i ночi горобинi» (1980), «Таємниці однієї любові» (1985), «Одна ніч», «Сипле квiт черемха» (обидві – 1987; усі – Київ). Окремі твори К. перекладено англ., рос., румун., болгар., словац., нiм., чес., литов., латис. та iн. мовами.

Тв.: Історія одного велосипеда: Повісті та оповідання. 1964; Вечiрня телеграма: Повісті та оповідання. 1965; Мені не страшно: Оповідання. 1966; Осіння стежка: Повість. 1969; 1977; 1989; Маркiян: Повісті. 1973; Червона вулиця: Повість. 1974; Будь обережна, Марiйко!: Повість. 1976; 1982; На те лiто, пiсля вiйни…: Повісті та оповідання. 1979; Троє i весна: Повісті та оповідання. 1985; Три червоні гвоздики: Худож.-докум. повісті. 1986; Нiколи не забудеться: Вибр. 1987; Вiтя на вулицi: Оповідання. 1991; Людина живе в любові: Худож.-докум. повість. 2005; З журбою радість обнялась. 2006 (усі – Київ).

Лiт.: Бичко В. Найвище звання // ЛУ. 1977, 14 січ.; Ярмыш Ю. Виктор Кава // Ярмыш Ю. Детская литература Украины. Москва, 1982; Збанацький Ю., Горлач Л. Повносилий полудень роботи // ЛУ. 1987, 1 січ.; Дончик В. Вiрнiсть дитинству // Кава В. Нiколи не забудеться: Вибр. К., 1987; Мельничук Г. Фарватером добра // ЛУ. 2010, 11 листоп.

Л. Н. Горлач

Стаття оновлена: 2011