Каверін Веніамін Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каверін Веніамін Олександрович

КАВЕ́РІН Веніамін Олександрович (Каверин Вениамин Александрович; справж. прізвище – Зільбер; Зильбер; 06(19). 04. 1902, м. Псков, Росія – 02. 05. 1989, Москва) – російський прозаїк, сценарист, драматург. Чл. СП СРСР (1934). Канд. філол. н. (1929). Закін. Ін-т живих сх. мов (Петроград, 1923) і Ленінгр. ун-т (1924; обидва нині С.-Петербург). На поч. 20-х рр. входив до групи «Серапіонові брати». Під час 2-ї світ. війни – кор. ТАРС і г. «Известия» на Пн. фронті. Ранні твори – зб. фантаст. новел «Мастер и подмастерья» (Петроград, 1923), «Бубновая масть» (Ленинград, 1927), детективні повісті «Большая игра» (альманах «Литературная мысль», кн. 3), «Конец хазы» (альманах «Ковш», № 1) і роман «Девять десятых судьбы» (там само, № 3; усі – 1925) – познач. ексцентризмом фабули, впливом нім. романтизму. Осн. риси подальшої творчості К. – реаліст. відображення дійсності, драматизм у розробці морал.-філос. проблематики, поєднання тонкого психологізму із захопливим сюжетом: романи «Исполнение желаний» (кн. 1–2, 1935–36), «Два капитана» (кн. 1–2, 1945; Сталін. премія 2-го ступ., 1946; обидва – Ленінград), «Открытая книга» (Москва, 1953). Воєнні враження відображено у зб. оповідань «Ленинград. Август 1941» (Молотов, 1942), «Мы стали другими» (Москва, 1943), повісті «Семь пар нечистых» (ж. «Новый мир», 1962, № 2), романі «Наука расставания» (Москва, 1985). Тема науки, проблеми художника і сусп-ва – в центрі романів «Художник неизвестен» (Ленинград, 1931), «Двойной портрет» (1967), «Перед зеркалом» (1972), «Двухчасовая прогулка» (1979; усі – Москва), «Над потаенной строкой» (ж. «Звезда», 1989, № 9). Залишив кн. спогадів «В старом доме» («Звезда», 1971, № 9), «Освещенные окна» (1974), «Вечерний день» (1980), «Письменный стол» (1985), «Эпилог» (1989; усі – Москва). За власними творами написав низку кіносценаріїв, серед яких, зокрема, екранізовано «Два капітани» (1955, х/ф, реж. В. Венгеров; 1976, т/ф, 6 серій, реж. Є. Карелов) та «Відкрита книга» (1973, х/ф, 2 серії, реж. В. Фетін; 1979, т/ф, 9 серій, реж. В. Титов). Від 1989 у Пскові неперіодично відбуваються всерос. Каверін. читання. Окремі твори К. перекладено вірм., англ., араб., білорус., болгар., угор., груз., нім., польс., франц., чес., укр. (О. Ільченко) та ін. мовами.

Тв.: Собрание сочинений. Т. 1–8. Москва, 1980–83; Летящий почерк. Москва, 1986; Самое необходимое. Москва, 1987; Литератор. Москва, 1988; Косой дождь. Москва, 1988; Силуэт на стекле. Москва, 1988; укр. перекл. – Облога палацу. X.; О., 1930; Непереможний. X., 1930; Будинок на пагорку: П’єса. К., 1945; Два капітани. К., 1949.

Літ.: Новикова О. И., Новиков В. И. В. Каверин: Критич. очерк. Москва, 1986; «Бороться и искать, найти и не сдаваться!»: К 100-летию со дня рожд. В. А. Каверина. Москва, 2002.

Т. П. Заморій

Стаття оновлена: 2011