Каверіна Людмила Констянтинівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каверіна Людмила Констянтинівна

КАВЕ́РІНА Людмила Костянтинівна (25. 08. 1931, Баку – 20. 04. 2003, Київ) – музикознавець, піаністка, педагог. Дружина Любима-Гая, мати Олександра Копиленків. Засл. діяч мист-в України (1997). Закін. фортепіан. (1953; кл. Є. Сливака) й істор.-теор. (1955; кл. О. Шреєр-Ткаченко) ф-ти Київ. консерваторії та аспірантуру при ній (1958; кер. П. Козицький), де й працювала від 1959 (нині Нац. муз. академія України): від 2001 – проф. каф. історії музики. Пропагувала укр. муз. культуру та світ. муз. мист-во 20 ст. під час перебування у Болгарії (1975–78) та Польщі (1985–89). Досліджувала творчість Р. Штраусса, Л. ван Бетговена, Ф. Ліста, Р. Ваґнера.

Пр.: Опера «Саломея» Р. Штрауса (до проблеми особи та характеру) // Зарубіжна муз. культура ХVІІ–ХХ ст. К., 1991; Дж. Россини и Р. Штраус – к жанровым истокам «Кавалера роз» // Дж. Россини. Соврем. аспекты исследования творческого наследия. К., 1993; Л. Бетховен, Р. Вагнер, Р. Штраус. Деякі аспекти творчості: Наук.-метод. посіб. К., 1996; Парадокси Ліста: від стереотипів до нового прочитання // УМ. 2000. Вип. 29; Симфонические поэмы Ф. Листа «Орфей» и «Прометей»: к трактовке антич. мифа // Ф. Лист и проблемы синтеза искусств. Х., 2002.

Літ.: Малозьомова О., Некрасова Т. Каверіна Л. К. // Зі спадщини майстрів: Наук. вісн. Нац. муз. академії України. К., 2003. Вип. 30.

О. І. Малозьомова

Стаття оновлена: 2011