Кавецький Євген Леопольдович — Енциклопедія Сучасної України

Кавецький Євген Леопольдович

КАВЕ́ЦЬКИЙ Євген Леопольдович (29. 12. 1864(10. 01. 1865), Польща – 03. 12. 1939, м. Куйбишев, нині Самара, РФ) – лікар-патологоанатом, психіатр, епідеміолог. Батько Миколи та Ростислава Кавецьких, дід Н. Мазепи. Д-р медицини. Навч. у Новорос. ун-ті в Одесі, Віден. ун-ті (1895–96), закін. Харків. ун-т (1890). Працював лікарем, зокрема в Полтаві. 1911 брав участь у боротьбі з епідемією чуми в Одесі. 1914 стажувався в Ін-ті патології в Берліні і фізіол. лаб. у м. Галле (Німеччина). Від 1922 – у Куйбишев. ун-ті: 1923–35 – зав. каф. патол. анатомії, 1924–27 – ректор; водночас 1922–31 – дир. Патол.-анатом. ін-ту при лікарні ім. М. Пирогова; 1929–39 – дир. Середньоволз. сан.-бактеріол. ін-ту (обидва – Куйбишев).

Статтю оновлено: 2011
Цитувати статтю
С. Д. Шербан . Кавецький Євген Леопольдович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12009 (дата звернення: 25.02.2021).