Кавин Стефан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кавин Стефан

КА́ВИН Стефан (Kawyn Stefan; 28. 03. 1904, Львів – 29. 09. 1968, м. Лодзь, Польща) – польський літературознавець. Батько З. Курцової. Здобув ступ. д-ра філософії у Львів. ун-ті (1927). Учителював. 1940–41 і 1944–45 – асист. каф. історії польс. літ-ри Львів. ун-ту. Від 1945 – у Люблін. катол. (Польща), від 1950 – Лодз. ун-ті. Досліджував польс. класичну літ-ру (зокрема творчість А. Міцкевича, Ю. Коженьовського, Ц. Норвіда, С. Жеромського).

Пр.: Słowacki–Heine («Bieniowski»–«Niemcy, baśń zimowa»): Paralela. Lwów, 1930; Cyganeria warszawska: Szkic z dziejów obyczajowości literackiej. Lwów, 1933; Ideologia stronnictw politycznych w Polsce wobec Mickiewicza 1890–1898. Lwów, 1937; W kręgu kultu Mickiewicza: Szkice fenograficzne. Łodź, 1957; Mickiewicz w oczach swoich współczesnych. Kraków, 1967; Literatura polska w kraju w latach 1831–1863. Łodź, 1972; Józef Korzeniowski: Studia i szkice. Łodź, 1978.

М. А. Вальо

Стаття оновлена: 2011