Кавун Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кавун Іван

КАВУ́Н Іван (25. 11. 1925, м. Реймс, Франція – 2001, провінція Овернь, Франція) – живописець, графік і скульптор. З походження українець. Відвідував Париз. школу живопису. Відкрив власну творчу майстерню. Манера К. еволюціонувала від абстрактності з натяком на реальність та атмосферу через абстракт. експресіонізм до експресіонізму. Його нефігуратив. живопис вирізняється тех. динамічністю, експресивністю (виражена яскравою кольор. гамою); використовував також відтінки землистого кольору, накладаючи їх товстими шарами. Поміт. вплив на творчість К. справила поїздка до Венеції. Учасник париз. і закордон. (Швейцарія, Німеччина, Швеція, Бразилія, Росія) мист. виставок від кін. 1940-х рр. Персон. – у Парижі (поч. 1950-х рр.), Києві (посмертна – 2006). Окремі полотна зберігаються в НХМ, Нац. центрі сучас. мист-ва Франції та Музеї сучас. мист-ва у Парижі.

Тв.: живопис – серія «Композиції» (1962–63); «Овернь» (1962), «Руйнація» (1963), «Жіноча історія» (1976), «Великий росіянин» (1982), «Інша Венеція» (1986; 1988), «Св. Себастіян» (1989), триптих «Подорож до Венеції» (1990), «Подорож до Італії» (1991), «Венеціанська химера», «Українська казка», «Українська казка та легенда» (усі – 1993).

Літ.: Ivan Kawun. Peintures. Іван Кавун. Живопис: Каталог. К., 2006.

О. О. Привалов

Стаття оновлена: 2011