Каган Авром - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каган Авром

КА́ГАН Авром (; 27. 12. 1900(09. 01. 1901), м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 17. 12. 1965, Київ) – єврейський письменник, драматург. Закін. Бердичів. комерц. уч-ще (1919), навч. у Київ. ун-ті. Викладав у євр. школах Бердичева й Харкова (від 1922), одночасно співпрацював у євр. період. виданнях. Дебютував як поет 1921 у г. («Комуністичний прапор», Київ). Після зб. віршів («Рубці», К., 1923) та поеми «» («Трипілля», 1925; 1934; про комсомольців під час бойових дій 1918–20) писав лише прозу: новела «» («Свиня», 1928), оповідання «» («Уламки» (1930; обидві в укр. перекл. – 1930; усі – Харків), («Авангард», Москва; Х.; Мінськ, 1931); п’єса «» («Енергія», поставлена 1932 у Харків. євр. театрі; вид. – Х.; К., 1933; укр. перекл. – Х., 1932), в якій порушено проблеми тогочас. життя; повість « » («Біля річки Гнилоп’ятки», Х., 1937; К., 1940; про М. Мойхер-Сфорима); романи «» («Арн Ліберман», К.; Х., 1935; авторизов. укр. перекл. – К.; Х., 1935), « » («На нашій землі», 1944), «» («Шолом-Алейхем», 1961–63; укр. перекл. – К., 1960), « » («Злочин і совість», 1965; про справу Бейліса). К. – один із засн. рад. євр. істор. роману. Переклав мовою їдиш окремі твори В. Короленка, П. Панча, І. Микитенка. Після 2-ї світ. війни був київ. кор. г. «» («Єдність») – органу Євр. антифашист. ком-ту. У січні 1949 заарешт. у справі цього ком-ту, засудж. до 15 р. спецтаборів. Після реабілітації 1956 жив у Києві, де вийшла зб. його творів у перекл. укр. мовою «Вибране» (1958). Низку творів К. укр. мовою переклали З. Йоффе, М. Зісман, М. Ізгур, А. Кацнельсон, О. Пархомовська, Є. Райцин, А. Вольфсон-Кудієвська.

Літ.: Костриця М. Ю. Постаті землі Бердичівської: Істор.-краєзнавчі нариси. У 2 т. Т. 2. Ж., 2005.

Г. А. Ривкіна

Стаття оновлена: 2011